НАДІВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
наді́ти «надягти»
псл. naděti «надягти, накласти», утворене з префікса na- і дієслова děti «класти»;
р. наде́ть «надіти», бр. надзе́ць, др. надѣти, п. заст. nadziać, ч. [nadíti], слц. nadiet’, болг. надя́на, надя́вам, м. надене «тс.», схв. нàденути (надèнути) «нанизати, прикріпити; начинити», слн. nadéti «надіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надіва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| надзе́ць | білоруська |
| надя́на | болгарська |
| надя́вам | болгарська |
| надѣти | давньоруська |
| надене «тс.» | македонська |
| nadziać | польська |
| naděti «надягти, накласти» | праслов’янська |
| děti «класти» | праслов’янська |
| na- | праслов’янська |
| наде́ть «надіти» | російська |
| нàденути «нанизати, прикріпити; начинити» (надèнути) | сербохорватська |
| нàденути | сербохорватська |
| nadiet' | словацька |
| nadéti «надіти» | словенська |
| nadíti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України