НАДИЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
на́дити «гартувати (залізо); покривати сталлю (сокиру)»
псл. naditi, nada;
вважається результатом злиття префікса na- з основою diti «класти», похідною від кореня *dhē-/dh- на ступені редукції;
р. [на́дить] «наварювати залізом (стертий сошник); точити (леміш, сошник)», болг. на́дя «доточую, подовжую», [нада] «стальне лезо інструмента», схв. нȁдити «гартувати; наварювати сталлю», нȁда «сталь», слн. náditi «гартувати; наварювати сталлю», náda «надставка, сталева надковка», [nádo] «тс.; сталь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
над
«леміш»
(нат)] О, ДзАтл ІІ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́дя «доточую, подовжую» | болгарська |
| нада «стальне лезо інструмента» | болгарська |
| naditi | праслов’янська |
| nada | праслов’янська |
| diti «класти» | праслов’янська |
| *dhē-/dh- | праслов’янська |
| na- | праслов’янська |
| на́дить «наварювати залізом (стертий сошник); точити (леміш, сошник)» | російська |
| нȁдити «гартувати; наварювати сталлю» | сербохорватська |
| нȁда «сталь» | сербохорватська |
| náditi «гартувати; наварювати сталлю»«надставка, сталева надковка» | словенська |
| náda «гартувати; наварювати сталлю»«надставка, сталева надковка» | словенська |
| nádo «тс.; сталь» | словенська |
на́дити «вабити, приманювати; ловити вудкою»
очевидно, результат давньої семантичної видозміни слова на́дити з первісним значенням «насаджувати, приєднувати» через проміжне значення «брати на гачок»;
р. [сна́дить] «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити», бр. на́дзіць «вабити», п. snadny «легкий», ч. слц. snadný «тс.», ч. snad «мабуть, можливо», слц. snad’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́надити
«виманити кого звідки»
відна́дити
вна́дитися
(уна́дитися)
вна́дливий
(уна́дливий)
вна́дно
(уна́дно)
зана́да
«принада»
зна́да
знадли́вий
зна́дний
она́да
«тс.»
перена́дник
пона́да
«принада; звичай»
пона́дка
«тс.»
пона́дливий
пона́дний
«принадний»
пона́жа
«звичай»
прина́да
прина́дити
прина́дливий
прина́дний
розна́дити
«звабити, принадити»
спона́да
«спокуса»
спона́дить
«тс.»
уна́да
«звичка»
уна́дний
«унадливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́дзіць «вабити» | білоруська |
| snadny «легкий» | польська |
| сна́дить «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити» | російська |
| snadný «тс.» | словацька |
| snad' «тс.» | словацька |
| на́дити «насаджувати, приєднувати» | українська |
| snadný «тс.» | чеська |
| snad «мабуть, можливо» | чеська |
уна́дити «прикріпити (леміш на полиці та ін.)»
не зовсім ясне;
можливо, префіксальне утворення від на́дити з первісним значенням «наварювати» або «насаджувати, приєднувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́дити «наварювати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України