НАДГОРОДА — ЕТИМОЛОГІЯ
нагоро́да
псл. *nagorda;
очевидно, похідне утворення від *nagorditi «помежувати, відгородити, наділити», паралельне до nadělъ «наділ»;
у такому разі первісне значення «наділ землі»;
інші спроби тлумачення як похідного від *nagorditi «накопичити» (Фасмер ІІІ 86), від *nagorditi «подарувати місто» (Mikl. EW 74), від іє. *gheld- «нагороджувати» (Machek ESJČ 388) малопереконливі;
р. награ́да «нагорода» (з стсл.), бр. узнагаро́да, п. nagroda, ч. слц. náhrada, болг. награ́да, м. награда, схв. нāграда, нȁграда, слн. nagráda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
винагоро́да
нагороди́ти
нагородні
надгоро́да
надгороди́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| узнагаро́да | білоруська |
| награ́да | болгарська |
| *gheld- «нагороджувати» | індоєвропейська |
| награда | македонська |
| nagroda | польська |
| *nagorda | праслов’янська |
| *nagorditi «помежувати, відгородити, наділити» | праслов’янська |
| nadělъ «наділ» | праслов’янська |
| *nagorditi «накопичити» | праслов’янська |
| *nagorditi «подарувати місто» | праслов’янська |
| награ́да «нагорода» (з стсл.) | російська |
| нâграда | сербохорватська |
| нȁграда | сербохорватська |
| náhrada | словацька |
| nagráda | словенська |
| náhrada | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України