НАДГОРОДА — ЕТИМОЛОГІЯ

нагоро́да

псл. *nagorda;
очевидно, похідне утворення від *nagorditi «помежувати, відгородити, наділити», паралельне до nadělъ «наділ»;
у такому разі первісне значення «наділ землі»;
інші спроби тлумачення як похідного від *nagorditi «накопичити» (Фасмер ІІІ 86), від *nagorditi «подарувати місто» (Mikl. EW 74), від іє. *gheld- «нагороджувати» (Machek ESJČ 388) малопереконливі;
р. награ́да «нагорода» (з стсл.), бр. узнагаро́да, п. nagroda, ч. слц. náhrada, болг. награ́да, м. награда, схв. нāграда, нȁграда, слн. nagráda;
Фонетичні та словотвірні варіанти

винагоро́да
нагороди́ти
нагородні
надгоро́да
надгороди́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
узнагаро́да білоруська
награ́да болгарська
*gheld- «нагороджувати» індоєвропейська
награда македонська
nagroda польська
*nagorda праслов’янська
*nagorditi «помежувати, відгородити, наділити» праслов’янська
nadělъ «наділ» праслов’янська
*nagorditi «накопичити» праслов’янська
*nagorditi «подарувати місто» праслов’янська
награ́да «нагорода»стсл.) російська
нâграда сербохорватська
нȁграда сербохорватська
náhrada словацька
nagráda словенська
náhrada чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України