НАДБАННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
дба́ти «старатися, піклуватися; здобувати, набувати, заготовляти»
очевидно, псл. *dъbati «шукати, здобувати; ходити з метою що-небудь знайти; обстежувати місцевість» (звідки ітератив dybati «тс.»), давніше «копирсати землю чи сніг, шукаючи чого-небудь; колупати; тикати; робити заглибини»;
споріднене з р. [дю́ба́ть] «клювати, дзьобати», п. ст. dziubać «видовбувати», лит. dubūs «глибокий», dubti «ввалюватися, впадати», лтс. dubt «порожніти, западати»;
іє. *dheub(h)-/dhub(h)- «глибокий, порожній; заглибина»;
недостатньо обґрунтовані припущення про походження від іменника *dba, що нібито виник внаслідок метатези з *bda (‹*bъda), похідного від псл. bъděti «не спати, чатувати» (Sławski І 142–143; SchusterŠewc Probeheft 49–50), про зв’язок з п. wścibiać się «втручатися» (Brückner 86), з псл. doba (Machek Recherches 66), як і про спорідненість з лат. dubāre «сумніватися» (Machek ESJČ 112) або про походження (як запозичення) від ав. dəbaēš- (dvaēš-, tbaēš-) «ворогувати, кривдити» (Трубачев Этимология 1965, 55–57; ЭССЯ 5, 172–173);
р. [дбать] «турбуватися, старатися», бр. дбаць «тс.; не спати», п. dbać «дбати», ч. dbáti «тс.», ст. tba, dba «турбота», слц. dbať, вл. ст. dbać, нл. ст. dźbać;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дбати
«виростити»
ви́дбатися
«вирости»
дбайли́вець
«дбач»
дбайли́вий
дба́йний
дба́лий
дба́лість
«старанність»
дба́ха
дбач
дба́чка
додба́ти
«доповнити»
зане́дбаний
занедба́ти
зане́дбувати
на́дбанка
«надбання»
надба́ння
надба́нок
«нажите»
надба́ти
«нажити, заробити»
недба́йличка
недба́йличок
недба́йло
недба́лець
недба́лити
«неуважно ставитися до чогось»
недба́лиця
недба́льство
недбальствувати
«тс.»
недба́ха
«тс.»
нейдба́йлиця
«безтурботна людина»
придбава́ти
придба́ння
придба́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| d «ворогувати, кривдити» (dvaēš-, tbaēš-)(Трубачев Этимология 1965, 55--57; ЭССЯ 5, 172--173) | авестійська |
| dvaēš- | авестійська |
| tbaēš- | авестійська |
| дбаць «тс.; не спати» | білоруська |
| dbać | верхньолужицька |
| dubāre «сумніватися» | латинська |
| dubt «порожніти, западати» | латиська |
| dubūs «глибокий» | литовська |
| dźbać | нижньолужицька |
| dziubać «видовбувати» | польська |
| wścibiać się «втручатися» | польська |
| dbać «дбати» | польська |
| *dъbati «шукати, здобувати; ходити з метою що-небудь знайти; обстежувати місцевість» (звідки ітератив dybati «тс.») | праслов’янська |
| bъděti «не спати, чатувати» | праслов’янська |
| doba | праслов’янська |
| дю́ба́ть «клювати, дзьобати» | російська |
| дбать «турбуватися, старатися» | російська |
| dbať | словацька |
| dbáti «тс.» | чеська |
| давніше «копирсати землю чи сніг, шукаючи чого-небудь; колупати; тикати; робити заглибини» | ? |
| dziubać «видовбувати» | ? |
| dubti «ввалюватися, впадати» | ? |
| *dheub(h)-/dhub(h)- «глибокий, порожній; заглибина» | ? |
| *dba | ? |
| *bda (‹*bъda) | ? |
| tba «турбота» | ? |
| dba «турбота» | ? |
| dbać | ? |
| dźbać | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України