НАГУСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
нагу́ла «паливода, запальна особа; дурень»
очевидно, пов’язане з [гули́ти] «гудити, глузувати; дурити» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
нагу́листий
нагу́лько
«тс.»
нагу́льковатий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гули́ти «гудити, глузувати; дурити» | українська |
гули́ти «гудити, глузувати, дурити»
очевидно, повʼязане з [гуль] «йолоп, дурень»;
під сумнівом залишається повʼязання (Berп. I 362; ЭССЯ 7, 170–171) з р. жу́лить;
др. гульныи «чарівний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́гулити
«видурити»
відгу́лити
«відволікти, відвернути»
загу́лити
«завести, заховати»
нагу́ла
«задирака; простак; йолоп»
нагу́листий
нагу́лити
«навидурювати (чого-небудь у людей); надибати»
нагу́лько
«тс.»
нагу́льковатий
«обдурити»
огули́тися
«прорахуватися, зазнати втрати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гульныи «чарівний» | давньоруська |
| жу́лить | російська |
| гуль «йолоп, дурень» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України