НАГЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
на́глий «раптовий, несподіваний; спішний; прудкий; [настійний]»
псл. naglú;
зіставляється з дінд. áñjaḥ (áñjasā) «прямо, несподівано, швидко, скоро», гот. anaks «раптово, швидко, відразу» і зводиться до іє. *оnogu̯-;
пов’язується ще з псл. snaga «сила» (Варбот Этимология 1964, 27–30);
виводиться також від прийменника na (Brugmann Grundriss II 1, 507; Holub–Кор. 238) або від основи *nōg-, пов’язуваної з іє. *nek-// nek’-, яка вбачається в словах на́взнак і под. (Топоров LP 8, 206–207);
викликає сумнів виведення (Brückner 353) від nagъ «голий», а також пов’язання (Tedesco Language 27/1, 15) з псл. ležati (*na-lьg-lъ), як і зіставлення (Machek ESJČ 388) з лтс. naguôt «швидко йти», naguôtiês (у Махека помилково nagties «швидко працювати»), які іншими авторами (Fraenkel 478) пов’язуються з лит. nãgas «ніготь, кіготь», лтс. nagas «руки; руки й ноги»;
р. на́глый «нахабний», бр. [на́глы] «раптовий», др. нагло «швидко, скоро, негайно», п. нл. nagły «раптовий, несподіваний, спішний, швидкий, рвучкий, стрімкий», ч. náhlý «швидкий, раптовий, наглий», слц. náhly «тс.; спішний», вл. nahły «наглий, обривистий, поривчастий», болг. на́гъл «нахабний», м. нагло «швидко, різко, нагло», схв. нāгао «спішний, швидкий, раптовий», слн. nágel «тс.; несподіваний», стсл. наглъ «несподіваний; необачний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зна́гла
на́гле
на́гли́ти
«квапити, підганяти»
на́гло
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́глы «раптовий» | білоруська |
на́гъл «нахабний» | болгарська |
nahły «наглий, обривистий, поривчастий» | верхньолужицька |
anaks «раптово, швидко, відразу» | готська |
áñjaḥ «прямо, несподівано, швидко, скоро» (áñjasā) | давньоіндійська |
áñjasā | давньоіндійська |
áñjasā | давньоіндійська |
нагло «швидко, скоро, негайно» | давньоруська |
*оnogȗ- | індоєвропейська |
*nōg- | індоєвропейська |
*nek-//nek'- | індоєвропейська |
naguôt «швидко йти» | латиська |
naguôtiês (у Махека помилково nagties «швидко працювати») | латиська |
nagas «руки; руки й ноги» | латиська |
nãgas «ніготь, кіготь» | литовська |
нагло «швидко, різко, нагло» | македонська |
nagły «раптовий, несподіваний, спішний, швидкий, рвучкий, стрімкий» | нижньолужицька |
nagły «раптовий, несподіваний, спішний, швидкий, рвучкий, стрімкий» | польська |
naglъ | праслов’янська |
snaga «сила» | праслов’янська |
nagъ «голий» | праслов’янська |
ležati (*na-lьg-lъ) | праслов’янська |
на́глый «нахабний» | російська |
нâгао «спішний, швидкий, раптовий» | сербохорватська |
náhly «тс.; спішний» | словацька |
nágel «тс.; несподіваний» | словенська |
наглъ «несподіваний; необачний» | старослов’янська |
на́взнак | українська |
náhlý «швидкий, раптовий, наглий» | чеська |
на́глий «голий»
результат видозміни форми на́гий «тс.» під впливом на́глий «раптовий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́гий «тс.» | українська |
на́глий «раптовий» | українська |
сна́га́ «сила»
псл. snaga «сила»;
загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується з псл. snovati, osnova «снувати, основа», іє. *snō(u)-/snā- (Младенов 596–597) або з snad- «можливість, легкість» (Brückner 504; Holub–Kop. 343);
заслуговує на увагу зіставлення з на́глий, псл. naglъ (Варбот Этимология 1964, 28–30) і далі з лит. nõgis «мені хочеться» (Machek ESJČ 564);
зіставлення з гр. νήχω «пливу», νάω «течу», лат. nō «плаваю», дінд. snā́ti, snāyatē «купається» (Младенов тж) непереконливі;
р. [сна́га] «сила», [сна́жный] «здоровий, сильний», бр. [снага́] «змога, сила», п. ст. snażyć się «старатися», ч. слц. snaha «зусилля, прагнення», болг. м. сна́га «тіло, стан, тулуб», схв. сна́га «сила; [чистота; тіло]», слн. snága «чистота», р.-цсл. снага «успіх, діяльність», стсл. снага «прагнення, зусилля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́снага
ви́снажений
ви́снаження
ви́снажити
висна́жли́вий
висна́жни́й
насна́га
насна́жити
снажни́й
«сильний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
снага́ «змога, сила» | білоруська |
сна́га «тіло, стан, тулуб» | болгарська |
νήχω «пливу» | грецька |
snā́ti | давньоіндійська |
*snō(u)-/snā- або з snad- «можливість, легкість» | індоєвропейська |
nō «плаваю» | латинська |
nõgis «мені хочеться» | литовська |
сна́га «тіло, стан, тулуб» | македонська |
snażyć się «старатися» | польська |
snaga «сила» | праслов’янська |
snovati | праслов’янська |
naglъ | праслов’янська |
сна́га «сила» | російська |
снага «успіх, діяльність» | русько-церковнослов’янська |
сна́га «сила; [чистота; тіло]» | сербохорватська |
snaha «зусилля, прагнення» | словацька |
snága «чистота» | словенська |
снага «прагнення, зусилля» | старослов’янська |
сна́жный «здоровий, сильний» | українська |
snaha «зусилля, прагнення» | чеська |
osnova «снувати, основа» | ? |
на́глий | ? |
νάω «течу» | ? |
snāyatē «купається» | ? |
snażyć się «старатися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України