НАГА — ЕТИМОЛОГІЯ

на́га «ганьба, сором»

неясне;

нога́

псл. noga «нога»;
споріднене з лит. nagà «копито», nãgas «ніготь; кіготь», лтс. nagas «обидві руки; руки й ноги», nags «ніготь; кіготь», прус. nage «ступня (ноги)», дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «тс.», nakháḥ «ніготь; кіготь», перс. nāāun «тс.», гр. ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито», лат. unguis «тс.», дірл. ingen «ніготь; кіготь», дкімр. eguin, кімр. корн. ewin, брет. iwin «тс.», двн. днн. nagal «ніготь», нвн. Nagel, дфриз. neil, дангл. nægl, nægel «тс.», англ. nail «ніготь; кіготь», дісл. nagl «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами»;
іє. *onogh-, *n̥gh-, *ongh- «ніготь; кіготь»;
р. болг. нога́, бр. нага́, др. нога, п. нл. noga, ч. слц. вл. noha, полаб. nügă, м. нога, схв. нòга, слн. nôgа, стсл. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відно́га «відгалуження (гори, стовбура, дороги)»
ганави́ці «шкіряні штани»
за́ніжка «задня нога тварини»
збезно́жити
збезно́жіти
на́гавки «суконні штани»
ніжа́та «ніжки»
ні́жка
ніжкува́ти «збиратися і топтати ногами землю» (про овець)
ніжни́й «ножний»
ніжча́та «тс.»
ногави́ці «суконні штани; [нижні штани Ж; панчохи МСБГ]»
ногави́ця «холоша»
ногавичиня́та «штанці»
нога́вки́ «полотняні штани Г; верхні штани Ж»
ножани́й «ножний, який стосується ніг, який знаходиться на ногах»
ноженє́ «пальці ноги» (зб.)
ножени́й
ножи́сько
ножіни́й «тс.»
ножкови́й (у сполученні [ножкове́ пу́щення] «пущення перед масницею, коли їдять холодець із свинячих ніг»)
ножни́й
но́зя «нога, ніжка» (дит.)
обни́жки «вовна гіршої якості»
о́бніж «квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги; [підніжжя Ж]»
обні́жжя
обні́жка «обніж»
обні́жки «вовна низької якості, яку настригають з ніг, морди та хвоста вівці»
обні́жок «поперечка між ніжками стола, стільця»
обно́га «гірський відріг, підніжжя гори»
о́бнож «обніж»
під-ножа́й «педаль»
підні́жжя
підні́жка
підні́жок
підно́же «підніжжя»
підно́жичий «підніжний»
підно́жі «підніжки в ткацькому верстаті»
по́ніж «частина колиски»
поножаї́ «підніжки в ткацькому верстаті»
поно́жі́ «тс.»
попідні́ж «під ноги»
розні́жка
су́ніж (у сполученнях [с. лячи, с. спати] «лягти, спати так, що двоє і більше лежачих торкаються ногами»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nail «ніготь; кіготь» англійська
нага́ білоруська
нога́ болгарська
iwin «тс.» бретонська
noha верхньолужицька
ganagljan «прибивати цвяхами» готська
ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито» грецька
nægl давньоанглійська
nægel «тс.» давньоанглійська
nagal «ніготь» давньоверхньонімецька
áṅghriḥ давньоіндійська
amhriḥ «тс.» давньоіндійська
nakháḥ «ніготь; кіготь» давньоіндійська
ingen «ніготь; кіготь» давньоірландська
nagl «ніготь» давньоісландська
eguin давньокімрська
nagal «ніготь» давньонижньонімецька
нога давньоруська
neil давньофризька
*onogh- індоєвропейська
*n̥gh- індоєвропейська
*ongh- «ніготь; кіготь» індоєвропейська
ewin кімрська
ewin корнська
unguis «тс.» латинська
nagas «обидві руки; руки й ноги» латиська
nagà «копито» литовська
nãgas «ніготь; кіготь» литовська
nags «ніготь; кіготь» литовська
нога македонська
noga нижньолужицька
Nagel нововерхньонімецька
nāϰun «тс.» перська
nügă полабська
noga польська
noga «нога» праслов’янська
nage «ступня (ноги)» прусська
нога́ російська
нòга сербохорватська
noha словацька
nôgа словенська
нога старослов’янська
noha чеська

на́ги́й «голий»

споріднене з лит. núogas «голий», лтс. [nuôgs], дінд. nagnáḥ, дірл. nocht, гот. nagaþs, нвн. nackt, лат. nūdus «тс.», разом з якими зводиться до іє. *nŏgu̯-(› *nōg-);
псл. nagъ;
р. наго́й, др. нагú, п. нл. nagi, ч. слц. nahý, вл. nahi, схв. нāг, слн. nág, стсл. нагъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нагота
наготі́ти «бути голим»
обнажа́ти
обнажи́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nahi верхньолужицька
nagaþs готська
nagnáḥ давньоіндійська
nocht давньоірландська
nаvъ давньоруська
*nŏgȗ- індоєвропейська
*nōg- індоєвропейська
nūdus «тс.» латинська
nuôgs латиська
núogas «голий» литовська
nagi нижньолужицька
nackt нововерхньонімецька
nagi польська
nagъ праслов’янська
наго́й російська
нâг сербохорватська
nahý словацька
nág словенська
нагъ старослов’янська
nahý чеська

гімна́стика

можливо, через німецьке посередництво (нім. Gymnástik) запозичене з латинської мови;
лат. gymnastica (ars) «гімнастична (майстерність)» походить від гр. γυμναστική (τέχνη) «тс.», повʼязаного з γυμνός «голий», спорідненим з псл. nagъ, укр. на́ги́й (у звʼязку із звичаєм давніх греків виконувати гімнастичні вправи голими);
р. болг. м. гимна́стика, бр. гімна́стыка, п. gimnastyka, ч. слц. вл. нл. gymnastika, схв. гимнàстика, слн. gimnástika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гімна́ст
гімнасти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гімна́стыка білоруська
гимна́стика болгарська
gymnastika верхньолужицька
γυμναστική «тс.» (τέχνη) грецька
gymnastica «гімнастична (майстерність)» (ars) латинська
гимна́стика македонська
gymnastika нижньолужицька
gimnastyka польська
nagъ праслов’янська
гимна́стика російська
гимнàстика сербохорватська
gymnastika словацька
gimnástika словенська
на́ги́й (у звʼязку із звичаєм давніх греків виконувати гімнастичні вправи голими) українська
gymnastika чеська
γυμνός «голий» ?

на́глий «голий»

результат видозміни форми на́гий «тс.» під впливом на́глий «раптовий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на́гий «тс.» українська
на́глий «раптовий» українська

наго́ло «нагло, раптово»

результат переосмислення форми на́гло «раптово» як на́го «голо» і наступної контамінації обох форм;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наго́льний «негайний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на́гло «раптово» українська
на́го «голо» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України