НАГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
на́га «ганьба, сором»
неясне;
нога́
псл. noga «нога»;
споріднене з лит. nagà «копито», nãgas «ніготь; кіготь», лтс. nagas «обидві руки; руки й ноги», nags «ніготь; кіготь», прус. nage «ступня (ноги)», дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «тс.», nakháḥ «ніготь; кіготь», перс. nāāun «тс.», гр. ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито», лат. unguis «тс.», дірл. ingen «ніготь; кіготь», дкімр. eguin, кімр. корн. ewin, брет. iwin «тс.», двн. днн. nagal «ніготь», нвн. Nagel, дфриз. neil, дангл. nægl, nægel «тс.», англ. nail «ніготь; кіготь», дісл. nagl «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами»;
іє. *onogh-, *n̥gh-, *ongh- «ніготь; кіготь»;
р. болг. нога́, бр. нага́, др. нога, п. нл. noga, ч. слц. вл. noha, полаб. nügă, м. нога, схв. нòга, слн. nôgа, стсл. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відно́га
«відгалуження (гори, стовбура, дороги)»
ганави́ці
«шкіряні штани»
за́ніжка
«задня нога тварини»
збезно́жити
збезно́жіти
на́гавки
«суконні штани»
ніжа́та
«ніжки»
ні́жка
ніжкува́ти
«збиратися і топтати ногами землю»
(про овець)
ніжни́й
«ножний»
ніжча́та
«тс.»
ногави́ці
«суконні штани; [нижні штани Ж; панчохи МСБГ]»
ногави́ця
«холоша»
ногавичиня́та
«штанці»
нога́вки́
«полотняні штани Г; верхні штани Ж»
ножани́й
«ножний, який стосується ніг, який знаходиться на ногах»
ноженє́
«пальці ноги»
(зб.)
ножени́й
ножи́сько
ножіни́й
«тс.»
ножкови́й
(у сполученні [ножкове́ пу́щення] «пущення перед масницею, коли їдять холодець із свинячих ніг»)
ножни́й
но́зя
«нога, ніжка»
(дит.)
обни́жки
«вовна гіршої якості»
о́бніж
«квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги; [підніжжя Ж]»
обні́жжя
обні́жка
«обніж»
обні́жки
«вовна низької якості, яку настригають з ніг, морди та хвоста вівці»
обні́жок
«поперечка між ніжками стола, стільця»
обно́га
«гірський відріг, підніжжя гори»
о́бнож
«обніж»
під-ножа́й
«педаль»
підні́жжя
підні́жка
підні́жок
підно́же
«підніжжя»
підно́жичий
«підніжний»
підно́жі
«підніжки в ткацькому верстаті»
по́ніж
«частина колиски»
поножаї́
«підніжки в ткацькому верстаті»
поно́жі́
«тс.»
попідні́ж
«під ноги»
розні́жка
су́ніж
(у сполученнях [с. лячи, с. спати] «лягти, спати так, що двоє і більше лежачих торкаються ногами»)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nail «ніготь; кіготь» | англійська |
нага́ | білоруська |
нога́ | болгарська |
iwin «тс.» | бретонська |
noha | верхньолужицька |
ganagljan «прибивати цвяхами» | готська |
ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито» | грецька |
nægl | давньоанглійська |
nægel «тс.» | давньоанглійська |
nagal «ніготь» | давньоверхньонімецька |
áṅghriḥ | давньоіндійська |
amhriḥ «тс.» | давньоіндійська |
nakháḥ «ніготь; кіготь» | давньоіндійська |
ingen «ніготь; кіготь» | давньоірландська |
nagl «ніготь» | давньоісландська |
eguin | давньокімрська |
nagal «ніготь» | давньонижньонімецька |
нога | давньоруська |
neil | давньофризька |
*onogh- | індоєвропейська |
*n̥gh- | індоєвропейська |
*ongh- «ніготь; кіготь» | індоєвропейська |
ewin | кімрська |
ewin | корнська |
unguis «тс.» | латинська |
nagas «обидві руки; руки й ноги» | латиська |
nagà «копито» | литовська |
nãgas «ніготь; кіготь» | литовська |
nags «ніготь; кіготь» | литовська |
нога | македонська |
noga | нижньолужицька |
Nagel | нововерхньонімецька |
nāϰun «тс.» | перська |
nügă | полабська |
noga | польська |
noga «нога» | праслов’янська |
nage «ступня (ноги)» | прусська |
нога́ | російська |
нòга | сербохорватська |
noha | словацька |
nôgа | словенська |
нога | старослов’янська |
noha | чеська |
на́ги́й «голий»
споріднене з лит. núogas «голий», лтс. [nuôgs], дінд. nagnáḥ, дірл. nocht, гот. nagaþs, нвн. nackt, лат. nūdus «тс.», разом з якими зводиться до іє. *nŏgu̯-(› *nōg-);
псл. nagъ;
р. наго́й, др. нагú, п. нл. nagi, ч. слц. nahý, вл. nahi, схв. нāг, слн. nág, стсл. нагъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нагота
наготі́ти
«бути голим»
обнажа́ти
обнажи́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nahi | верхньолужицька |
nagaþs | готська |
nagnáḥ | давньоіндійська |
nocht | давньоірландська |
nаvъ | давньоруська |
*nŏgȗ- | індоєвропейська |
*nōg- | індоєвропейська |
nūdus «тс.» | латинська |
nuôgs | латиська |
núogas «голий» | литовська |
nagi | нижньолужицька |
nackt | нововерхньонімецька |
nagi | польська |
nagъ | праслов’янська |
наго́й | російська |
нâг | сербохорватська |
nahý | словацька |
nág | словенська |
нагъ | старослов’янська |
nahý | чеська |
гімна́стика
можливо, через німецьке посередництво (нім. Gymnástik) запозичене з латинської мови;
лат. gymnastica (ars) «гімнастична (майстерність)» походить від гр. γυμναστική (τέχνη) «тс.», повʼязаного з γυμνός «голий», спорідненим з псл. nagъ, укр. на́ги́й (у звʼязку із звичаєм давніх греків виконувати гімнастичні вправи голими);
р. болг. м. гимна́стика, бр. гімна́стыка, п. gimnastyka, ч. слц. вл. нл. gymnastika, схв. гимнàстика, слн. gimnástika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гімна́ст
гімнасти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гімна́стыка | білоруська |
гимна́стика | болгарська |
gymnastika | верхньолужицька |
γυμναστική «тс.» (τέχνη) | грецька |
gymnastica «гімнастична (майстерність)» (ars) | латинська |
гимна́стика | македонська |
gymnastika | нижньолужицька |
gimnastyka | польська |
nagъ | праслов’янська |
гимна́стика | російська |
гимнàстика | сербохорватська |
gymnastika | словацька |
gimnástika | словенська |
на́ги́й (у звʼязку із звичаєм давніх греків виконувати гімнастичні вправи голими) | українська |
gymnastika | чеська |
γυμνός «голий» | ? |
на́глий «голий»
результат видозміни форми на́гий «тс.» під впливом на́глий «раптовий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́гий «тс.» | українська |
на́глий «раптовий» | українська |
наго́ло «нагло, раптово»
результат переосмислення форми на́гло «раптово» як на́го «голо» і наступної контамінації обох форм;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наго́льний
«негайний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́гло «раптово» | українська |
на́го «голо» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України