НАВІЧНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

навічни́й «навісний, шалений»

не зовсім ясне;
може тлумачитись як похідне від незасвідченої форми *навічати «навідувати, відвідувати», яке могло бути рефлексом псл. *navětjati «тс.», ітератива до navětiti «відвідати»;
щодо семантичних зв’язків пор. навіже́ний;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*navětjati «тс.» праслов’янська
navětiti «відвідати» праслов’янська
*навічати «навідувати, відвідувати» українська

наві́чник (про брата, який продає сестер, те саме, що [наві́сник])

очевидно, результат видозміни форми [неві́сник] *«продавець жінок», зближеної з навісни́й і, далі, з [навічни́й] «навісний», тлумачення Грінченка як «зіпсоване намісник» непереконливе;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
неві́сник «продавець жінок» українська
навісни́й українська
навічни́й «навісний» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України