НАВІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
на́віть
запозичення з польської мови;
п. nawet «навіть» утворене з прийменника na «на» та іменника wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» і первісно означало «нарешті»;
п. wet, weta, як і ч. veta «кінець», походить від свн. wet (wette) «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад», спорідненого з двн. weti (wetti) «застава», дангл. wedd, дісл. veð, гот. wadi «тс.», лат. vas (vadis) «поручитель», лит. vadúoti «викупити заставлене», užvadúoti «заступатися»;
змішування п. wet з укр. -віт (одві́т, приві́т) (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) помилкове;
бр. на́ват «навіть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́вет
на́веть
на́вить
«тс.»
на́віт
«навіть»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́ват «навіть» | білоруська |
wadi «тс.» | готська |
wedd | давньоанглійська |
weti «застава» (wetti) | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
veð | давньоісландська |
vas «поручитель» (vadis) | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadúoti «викупити заставлене» | литовська |
užvadúoti «заступатися» | литовська |
nawet «навіть» | польська |
na «на» | польська |
wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» | польська |
wet | польська |
weta | польська |
wet | польська |
wet «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад» (wette) | середньоверхньнімецька |
wette | середньоверхньнімецька |
wette | середньоверхньнімецька |
-віт (одві́т, приві́т)(Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) | українська |
veta «кінець» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України