НАВІРИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
зві́рити «ослабити, знесилити» (про хворобу)
не зовсім ясні похідні утворення від ві́рити (можливий семантичний розвиток: «бути вірним, відданим» → «надокучати, набридати») або від [неві́рний] «поганий; несмачний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наві́ритися
«набриднути, надокучити»
увіря́тися
«набридати, ставати противним»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ві́рити «поганий; несмачний» (можливий семантичний розвиток: «бути вірним, відданим» → «надокучати, набридати») | ? |
| неві́рний «поганий; несмачний» | ? |
наверні́ня «лиха поведінка»
можливо, пов’язане з [наві́ритися] «набриднути, надокучити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наві́ритися | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України