НАВПОМАЦКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́цати «доторкатися; облапувати»
очевидно, псл. makati «м’яти, давити, мацати, мазати», пізнє [*makjati] «тс.», до якого зводиться також ч. mačkati «м’яти; вижимати»;
споріднене з лтс. màkt «давити; пригнічувати; нападати»;
необґрунтованим є виведення ч. macati (Маchek ESJČ 349) з *mat-sati, як і болг. ма́цам з іє. *mā- (*mă-) «мазати» (Младенов 291) або пояснення його як результату контамінації синонімічних дієслів мàжа і цàпам (Георгиев, Въпр. на бълг. етим. 19) чи припущення про звуконаслідувальне походження слова в слов’янських мовах (Bern. II 1);
р. [ма́цать] «торкатися, обмацувати», бр. ма́цаць, п. macać «мацати», ч. таkati «тс.; (розм.) працювати», слц. macat’ «мацати», вл. makać «тс.; іти навпомацки», namakać «знайти», нл. makas «мацати; шукати», болг. ма́цам «мазати, бруднити», м. маца, схв. ст. мàцати «тс.», слн. [mȃcati] «мочити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мац
(виг.)
мацаки́
(іти на м. «іти ловити рибу руками під камінням»)
мацани́на
«надто повільна робота»
ма́цатися
«обмацувати; длубатися, повільно робити»
ма́цканий
«забруднений»
ма́цкати
«тс.; бруднити; невміло виконувати якусь роботу»
мацкува́ти
«шукати навпомацки»
мацо́к
«лов риби руками»
мацу́кати
«мацати»
мацу́н
«той, що любить мацати»
мацько́
«нерішуча людина, що йде навпомацки»
мацькува́ти
«виводити глинобитну будівлю»
мацьо́к
«порція суміші глини з соломою, що береться обома руками»
ма́цяти
«мацати»
навпо́мацки
на́мацьом
«помацки»
напо́мацки
о́бмацки
о́мацьки
о́мацьком
по́мацки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́цаць | білоруська |
| ма́цам | болгарська |
| ма́цам «мазати, бруднити» | болгарська |
| makać «тс.; іти навпомацки»«знайти» | верхньолужицька |
| namakać «тс.; іти навпомацки»«знайти» | верхньолужицька |
| *mā- «мазати» (*mă-)(Младенов 291) | індоєвропейська |
| màkt «давити; пригнічувати; нападати» | латиська |
| маца | македонська |
| makas «мацати; шукати» | нижньолужицька |
| macać «мацати» | польська |
| makati «м’яти, давити, мацати, мазати» | праслов’янська |
| ма́цать «торкатися, обмацувати» | російська |
| мàцати «тс.» | сербохорватська |
| macat' «мацати» | словацька |
| mȃcati «мочити» | словенська |
| mačkati «м’яти; вижимати» | чеська |
| macati | чеська |
| таkati «тс.; (розм.) працювати» | чеська |
| *makjati «тс.» | ? |
| мàжа | ? |
| цàпам | ? |
| мàцати «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України