НАВМИСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

навми́сний

очевидно, недавнє (у Г і Ж не засвідчене) похідне утворення від прислівника навми́сне, навми́сно, мабуть, запозиченого з польської мови, як і бр. наўмы́сна «навмисно»;
п. naumyślnie «навмисно» є результатом ускладнення форми umyślnie «тс.»;
пор. укр. [зуми́сне] від уми́сне, уми́сний;
бр. наўмы́сны;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
наўмы́сна «навмисно» білоруська
наўмы́сны білоруська
naumyślnie «навмисно» польська
umyślnie «тс.» польська
навми́сне українська
навми́сно українська
зуми́сне українська
зуми́сне українська
уми́сний українська

обмисну́тися «помилитися»

очевидно, пов’язане з мисль, ми́слити;
початково могло означати «помилитися в думках, розрахунках»;
щодо фонетики пор. навми́сне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мисль ?
ми́слити ?
означати «помилитися в думках, розрахунках» ?
навми́сне ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України