НАВКОЛИШНЬОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ

навко́ло «круом»

результат злиття псл. na okolo «на околицю», яке спочатку повинно було вживатися лише для позначення мети чи напряму руху і тільки згодом стало означати також місце розташування;
вважається також результатом контамінації ст. вколо і наоколо (ІУМ Морфологія 403);
бр. наво́кал «навколо», слц. navôkol, naokolo, болг. нао́коло, м. наоколу, схв. нȁоколо, слн. naokóli «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навкі́л
навко́лишній
наокі́л
наоко́ло
наоко́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
наво́кал «навколо» білоруська
нао́коло болгарська
наоколу македонська
na okolo «на околицю» праслов’янська
нȁоколо сербохорватська
navôkol словацька
naokolo словацька
naokóli «тс.» словенська
вколо українська
наоколо українська

ко́ло «поблизу, біля; навколо, близько (про приблизну кількість, неточний час)»

псл. kolo «біля, поруч, близько», прийменник, утворений на основі форми зн. в. одн. іменника kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло»);
пізніше на українському ґрунті з цим прийменником злився прислівник-прийменник ст. око́ло «навколо, біля», в якому зазнало редукції початкове о (результатом його неповної редукції є ў, в, що зберігається в формах [вко́ло] «навколо», довко́ла, навко́ло>. – Мельничук CM III 140, 146–147; ІУМ Морфологія 437– 438; Фасмер III 129; Sławski II 369; Machek ESJČS 215; ESSJ Sl. gr. 88– 91. – Див. ще ко́ло1, о́ко́ло;
р. [ко́ло́] «коло, поблизу, біля, навколо, близько (про кількість, час)», бр. [кала́] «коло, біля, поруч, при», [ко́ло] «тс.», п. koło «тс.; навкруги, навколо; близько (про кількість, час)», [kole] «коло, біля», ч. сx.-мор. [kol’е] «біля; поруч; близько», слц. поет. kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги», болг. заст. [кол] «біля, поруч», схв. рідк. kolo «біля, навколо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вко́ло «навколо»
довкі́л «тс.; кругом» (рідк.)
довко́ла «тс.»
довко́лишній
до́кола
навдо́кола
навдо́коло
навкі́л «кругом, навкруги»
навко́лишній
навко́ло «тс.»
надоко́ла
надуко́ла
уко́ло
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кала́ «коло, біля, поруч, при» білоруська
кол «біля, поруч» болгарська
koło «тс.; навкруги, навколо; близько (про кількість, час)» польська
kolo «біля, поруч, близько» праслов’янська
ко́ло́ «коло, поблизу, біля, навколо, близько (про кількість, час)» російська
kolo «біля, навколо» сербохорватська
kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги» словацька
ко́ло «тс.» українська
kole «коло, біля» українська
kol'е «біля; поруч; близько» чеська
kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») ?
kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») ?
kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») ?
око́ло «навколо, біля» ?
kol'е «біля; поруч; близько» ?
kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги» ?
кол «біля, поруч» ?
kolo «біля, навколо» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України