НАВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
цейтно́т «нестача часу на обдумування ходів у шаховій або шашковій партії»
запозичення з німецької мови;
н. Zeitnot «тс.» – складне слово, утворене з іменників Zeit «час», спорідненого з свн. двн. zīt, днн. дангл. tīd, гол. tijd «тс.», англ. tide «пора року, сезон; приплив і відплив», що зводяться до герм. *tī, похідного від іє. *dī/dā(i) «ділити, розрізати», та Not «потреба», спорідненого з двн. свн. nōt, днн. nōd, гол. nood, англ. need «тс.», прус. nautis «тс.», іє. *nāw-/něw-/nū- «стомлювати; набридати», до якого зводяться також стсл. навити «стомлювати», ч. ст. naviti «морити, мучити»;
р. цейтно́т, бр. цэйтно́т, болг. ца́йтнот, м. цаjтнот;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tide «пора року, сезон; приплив і відплив» | англійська |
need «тс.» | англійська |
цэйтно́т | білоруська |
ца́йтнот | болгарська |
*tī | германські |
tijd «тс.» | голландська |
nood | голландська |
tīd | давньоанглійська |
zīt | давньоверхньонімецька |
nōt | давньоверхньонімецька |
tīd | давньонижньонімецька |
nōd | давньонижньонімецька |
*dī/dā(i) «ділити, розрізати» | індоєвропейська |
*nāw-/něw-/nū «стомлювати; набридати» | індоєвропейська |
цаjтнот | македонська |
Zeitnot «тс.» | німецька |
nautis «тс.» | прусська |
цейтно́т | російська |
zīt | середньоверхньнімецька |
nōt | середньоверхньнімецька |
навити «стомлювати» | старослов’янська |
naviti «морити, мучити» | чеська |
Zeit «час» | ? |
Not «потреба» | ? |
naviti «морити, мучити» | ? |
на́віть
запозичення з польської мови;
п. nawet «навіть» утворене з прийменника na «на» та іменника wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» і первісно означало «нарешті»;
п. wet, weta, як і ч. veta «кінець», походить від свн. wet (wette) «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад», спорідненого з двн. weti (wetti) «застава», дангл. wedd, дісл. veð, гот. wadi «тс.», лат. vas (vadis) «поручитель», лит. vadúoti «викупити заставлене», užvadúoti «заступатися»;
змішування п. wet з укр. -віт (одві́т, приві́т) (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) помилкове;
бр. на́ват «навіть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́вет
на́веть
на́вить
«тс.»
на́віт
«навіть»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́ват «навіть» | білоруська |
wadi «тс.» | готська |
wedd | давньоанглійська |
weti «застава» (wetti) | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
wetti | давньоверхньонімецька |
veð | давньоісландська |
vas «поручитель» (vadis) | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadis | латинська |
vadúoti «викупити заставлене» | литовська |
užvadúoti «заступатися» | литовська |
nawet «навіть» | польська |
na «на» | польська |
wet «закінчення судової справи; останні частування за столом» | польська |
wet | польська |
weta | польська |
wet | польська |
wet «винагорода судді за закінчення судової справи; застава, заклад» (wette) | середньоверхньнімецька |
wette | середньоверхньнімецька |
wette | середньоверхньнімецька |
-віт (одві́т, приві́т)(Кобилянський Мовозн. 1972/3, 77) | українська |
veta «кінець» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України