НАВЗНАКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

на́взна́к «горілиць, на спину, назад»

праслов’янське утворення з прийменників na, vъz і остаточно не з’ясованого компонента nakъ, збереженого в схв. нàком (након) «після, за», що найбільш переконливо тлумачиться (Топоров LP 8, 194–206) як споріднений з лтс. nãkt «іти, приходити», ienãkt «доспівати, дозрівати», nãkams «наступний, майбутній», лит. nókti «спіти, дозрівати», nóktis «бігати наввипередки», дангл. (ge)nǣgan «наближатися, брати», нвн. nahen «наближатися», nach «після», лат. neco «убиваю, знищую», noceo «шкоджу», гр. νέκυς «мертвий», тох. В näk- «знищувати», А «зникати», дінд. náśyati «втрачається, зникає» (іє. *nek-//* nek ̑- «переміщуватися, доходити, наближатися, опускатися»);
менш переконливе зіставлення з дінд. nākaḥ «небо» і тлумачення як результату розширення компонентом -kъ прийменника na, подібно до ра-kъ, pro-kъ, *per-kъ та ін. (Фасмер ІІІ 34; Holub–Kop. 240; Zubatý St. a čl. I 2, 373–388), як результату контамінації nikъ «ниць» і opakъ «зворотний» (БЕР І 204), як похідного від гіпотетичного *g’(e)nō- «спина, хребет» (Трубачев ВЯ 1957/2, 93), як результату видозміни гіпотетичної форми *nanika, від якої виводиться р. наизна́нку (Machek ESJČ 392), як відповідника до двн. hnach (hnacch) «потилиця, загривок», нвн. Nacken «тс.» (Mikl. Lex. 405) або до двн. anka (ancha) «в’язи» (Mikl. EW 211);
р. [на́взнак, на́взначь, взнак, взначь] «тс.», п. na wznak «горілиць, на спині», ч. vznak «спиною, навзнак», слц. naznak «навзнак», вл. нл. znak «навзнак; спиною; головою наперед», болг. въ́знак «тс.», схв. нȁузнāк «навзнак; за спиною, ззаду», нȁузнāко, наỳзначицē «тс.», слн. navznák «навзнак», vznák, стсл. възнак «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навзнаки
на́взнач
на́вузнак
на́знач
нао́знак «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
въ́знак «тс.» болгарська
znak «навзнак; спиною; головою наперед» верхньолужицька
νέκυς «мертвий» грецька
hnach «потилиця, загривок» (hnacch) давньоверхньонімецька
anka «в’язи» (ancha)(Mikl. EW 211) давньоверхньонімецька
hnacch давньоверхньонімецька
ancha давньоверхньонімецька
náśyati «втрачається, зникає» (іє. *nek-//* nek ̑- «переміщуватися, доходити, наближатися, опускатися») давньоіндійська
nākaḥ «небо» давньоіндійська
pa-kъ індоєвропейська
pro-kъ індоєвропейська
*per-kъ індоєвропейська
nikъ «ниць» індоєвропейська
opakъ «зворотний» індоєвропейська
*g'(e)nō- «спина, хребет» індоєвропейська
*nanika індоєвропейська
*nek- // *nek'- індоєвропейська
na індоєвропейська
neco «убиваю, знищую» латинська
noceo «шкоджу» латинська
nãkt «іти, приходити» латиська
ienãkt «доспівати, дозрівати» латиська
nãkams «наступний, майбутній» латиська
nókti «спіти, дозрівати» литовська
nóktis «бігати наввипередки» литовська
znak «навзнак; спиною; головою наперед» нижньолужицька
nahen «наближатися» нововерхньонімецька
nach «після» нововерхньонімецька
Nacken «тс.» нововерхньонімецька
na wznak «горілиць, на спині» польська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
nakъ праслов’янська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
nakъ праслов’янська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
nakъ праслов’янська
na праслов’янська
vъz праслов’янська
наизна́нку російська
на́взнак російська
на́взначь російська
взнак російська
взначь «тс.» російська
нàком «після, за» (након) сербохорватська
након сербохорватська
након сербохорватська
након сербохорватська
нȁузнāк «навзнак; за спиною, ззаду» сербохорватська
нȁузнāко сербохорватська
наỳзначицē «тс.» сербохорватська
naznak «навзнак» словацька
navznák «навзнак» словенська
vznák «навзнак» словенська
възнак «тс.» старослов’янська
vznak «спиною, навзнак» чеська
näk- «знищувати» ?
А «зникати» ?
(де) nǣgan ?
(де) nǣgan ?
(де) nǣgan ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України