НАВДАКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
навда́к «навряд»
результат злиття прийменника на з іменником [уда́ка] «удача; талан»;
р. [навда́ку], бр. [наўда́ку] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навда́ку
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наўда́ку «тс.» | білоруська |
| навда́ку | російська |
| на «удача; талан» | українська |
| уда́ка | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України