НАБІЛЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
били́ти «базікати, балакати»
не зовсім ясне;
можливо, псл. *biliti «балакати», споріднене з лит. bìlti «говорити», bylóti, лтс. biîst, прус. billīt «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наби́ люватися
«роїтися в голові»
набили́нити
«тс.»
набили́ти
«натякнути»
наби́лувати
«нагадувати»
наби́лювати
«натякати»
на́білки
(у виразі н. набити «пустити плітки»)
набіля́ти
«тс.»
пробилува́ти
«вимагати, претендувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| biîst | латиська |
| bìlti «говорити» | литовська |
| *biliti «балакати» | праслов’янська |
| billīt «тс.» | прусська |
| bylóti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України