НАБУХ — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́хнути «набрякати»

псл. bux-‹*bous-;
пов’язується з псл. buxati «ударяти»;
споріднене з свн. bûs «надутість, припухлість», нвн. bausen «набухати», Bausch «випуклість»;
іє. *b(h)ōus-, b(h)ūs- «пухнути, набрякати», очевидно, пов’язане з *bheu-: *bhou-: *bhū: «рости, напухати»;
р. бу́хнуть, ч. nabouchaný «огрядний», болг. Бу́хна «розростатись, сходити» (про тісто), схв. на́бухнути «набухати», слн. [búhniti] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буха́стий «випуклий»
бухна́тий
бухо́ний «пухкий»
набуха́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Бу́хна «розростатись, сходити» (про тісто) болгарська
*b(h)ōus- індоєвропейська
bausen «набухати» нововерхньонімецька
bux-‹*bous- праслов’янська
buxati «ударяти» праслов’янська
бу́хнуть російська
на́бухнути «набухати» сербохорватська
bûs «надутість, припухлість» середньоверхньнімецька
búhniti «тс.» словенська
nabouchaný «огрядний» чеська
Bausch «випуклість» ?
b(h)ūs- «пухнути, набрякати» ?
*bhū: «рости, напухати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України