НАБУНДЮЧИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
набундзьо́ритися «набундючитися, набурмоситися, сердитися, ставати нестриманим»
результат афективної видозміни форми набундю́читися, похідної від бундю́читися (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| набундю́читися | українська |
| бундю́читися | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України