НАБРЯК — ЕТИМОЛОГІЯ
бря́кнути «бубнявіти, набухати»
псл. *bręk-;
споріднене з лит. brìnkstu, brinkti «набрякати, набухати», brankà «набухання», дісл. bringa «груди», дангл. bring-ádl «хвороба легенів», ісл. bríngr «горб», які виводяться з іє. *bhren«виступати (вперед), випинатися; край, виступ»;
зіставляється також (Sadn.– Aitz. VWb. I 184; Brückner 44–45) з бря́кнути «задзвеніти» (як брю́згнути «набрякати» з р. брюзжа́ть «бурчати», брюзга́, п. brzmieć «бриніти» з nabrzmieć «набрякнути»);
р. бря́кнуть, бр. бра́кнуць, [бря́клый] «мокрий, насичений вологою», п. nabrzękać «набрякати», болг. [бре́квам] «сердитися, вибухати, набухати, пухнути, швидко, раптово текти, вирувати, клекотати», м. брекне «пухне, набухає», слн. zabrékniti «набрякнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бря́кти
«тс.»
на́бряк
набря́клий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бра́кнуць | білоруська |
| бре́квам «сердитися, вибухати, набухати, пухнути, швидко, раптово текти, вирувати, клекотати» | болгарська |
| bring-ádl «хвороба легенів» | давньоанглійська |
| bringa «груди» | давньоісландська |
| *bhren «виступати (вперед), випинатися; край, виступ» | індоєвропейська |
| bríngr «горб» | ісландська |
| brìnkstu | литовська |
| брекне «пухне, набухає» | македонська |
| nabrzękać «набрякати» | польська |
| *bręk- | праслов’янська |
| бря́кнуть | російська |
| zabrékniti «набрякнути» | словенська |
| бря́клый «мокрий, насичений вологою» | українська |
| brinkti «набрякати, набухати» | ? |
| brankà «набухання» | ? |
| бря́кнути «задзвеніти» (як брю́згнути «набрякати» з р. брюзжа́ть «бурчати», брюзга́, п. brzmieć «бриніти» з nabrzmieć «набрякнути») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України