НАБОБІ — ЕТИМОЛОГІЯ
набо́б «великий багач, що нажився в Індії; намісник в Індії; титул індійського князя»
запозичення з англійської мови;
англ. nabob «набоб» походить від гінді nawwāb (nabāb) «виборний урядовець Індії; придворний титул, зокрема князів», яке зводиться до ар. nuwwā́b, множини від nā́‘ib «депутат, уповноважений, намісник, губернатор», пов’язаного з дієсловом nā́ba (основа n-w-b) «він зайняв чиєсь місце»;
р. бр. набо́б, п. nabob, nabab, ч. слц. nabob, схв. нàбоб «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наба́б
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nabob «набоб» | англійська |
nuwwā́b | арабська |
nā́'ib «депутат, уповноважений, намісник, губернатор» | арабська |
nā́ba «він зайняв чиєсь місце» | арабська |
набо́б | білоруська |
nawwāb | гінді |
nabāb | гінді |
nawwāb | гінді |
nabāb | гінді |
nawwāb | гінді |
nabob | польська |
nabab | польська |
набо́б | російська |
нàбоб «тс.» | сербохорватська |
nabob | словацька |
наба́б | українська |
наба́б | українська |
наба́б | українська |
nabob | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України