НАБЕХКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бех (вигук на позначення шуму від удару при падінні)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, бух;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́хати
«грюкати; бити»
набе́хкати
«щільно втискуючи, наповнити; [багато в щось накидати]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бах | ? |
| бух | ? |
напе́кати «багато навалити, навантажити»
очевидно, афективне утворення, частково пов’язане з дієсловами напакува́ти, набе́хкати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́катися
«дуже наїстися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| напакува́ти | ? |
| набе́хкати | ? |
убе́хкать(ся) «тепло одягнутися»
афективне утворення від бех, вигуку на позначення шуму від удару при падінні;
пор. набе́хкати «щільно втискуючи, наповнити; [багато в щось накидати]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вбе́хканий
вбе́хкать
(ся)
вбе́хкувать
«тс.»
(ся)] тж
убе́хканий
убе́хкувать
(ся)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бех | українська |
| набе́хкати «щільно втискуючи, наповнити; [багато в щось накидати]» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України