НАБАЛДАШНИКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
набалда́шник
запозичення з російської мови;
р. набалда́шник, набалда́чник походить від не вживаного тепер *балдак, запозиченого з тюркських мов;
пор. тур. baldak «ефес шаблі; кільце», тат. каз. балдак «тс.»;
менш переконливе пов’язання (Фасмер III 34; Желтов ФЗ 1876/1, 24) з р. [балда́] «дрючок»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| балдак «тс.» | казахська |
| набалда́шник | російська |
| набалда́чник | російська |
| *балдак | російська |
| балда́ «дрючок» | російська |
| балдак «тс.» | татарська |
| baldak «ефес шаблі; кільце» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України