МІШКОВИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
міх «мішок; вичинена шкура; пристрій для нагнітання повітря; бурдюк»
псл. *měхъ «міх»;
споріднене з лит. máišas «мішок», лтс. máiss «тс.», прус. moasis «ковальський міх; піддувало», двн. meisa «прилад для носіння вантажу на спині», дінд. meṣáḥ «баран, шкура»;
іє. *moiso-s «вівця; міх»;
р. мех «хутро; бурдюк; піддувало», бр. мех «мішок», др. мѣхъ «шкура; мішок», п. miech «мішок; піддувало», ч. měch «міх; піддувало; бурдюк», слц. mech «тс.; мішок», вл. нл. měch «тс.», болг. мех, мях «бурдюк (для рідини); міх», м. мешина «бурдюк; міх (волинки)», схв. мȇх «тс.», слн. méh «шкура; міх; мішок», стсл. mѣхъ «міх, бурдюк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міхови́на
«тканина для мішків»
міховник
«хутровик»
міхува́тий
«мішкуватий»
міше́чний
міше́чник
«спекулянт, що перевозить продукти в мішках»
мішечництво
мішкове́
мішкови́на
«тканина для мішків»
мішкува́тий
мішо́к
«лантух; [міх для роздування; шкіряний бурдюк Ж; вид рибальської сітки Дз»
міща́
міщу́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мех «мішок» | білоруська |
| мех | болгарська |
| měch «тс.» | верхньолужицька |
| meisa «прилад для носіння вантажу на спині» | давньоверхньонімецька |
| meṣáḥ «баран, шкура» | давньоіндійська |
| мѣхъ «шкура; мішок» | давньоруська |
| *moiso-s «вівця; міх» | індоєвропейська |
| máiss «тс.» | латиська |
| máišas «мішок» | литовська |
| мешина «бурдюк; міх (волинки)» | македонська |
| měch «тс.» | нижньолужицька |
| miech «мішок; піддувало» | польська |
| *měхъ «міх» | праслов’янська |
| moasis «ковальський міх; піддувало» | прусська |
| мех «хутро; бурдюк; піддувало» | російська |
| мȇх «тс.» | сербохорватська |
| mech «тс.; мішок» | словацька |
| méh «шкура; міх; мішок» | словенська |
| mѣхъ «міх, бурдюк» | старослов’янська |
| мях «бурдюк (для рідини); міх» | українська |
| měch «міх; піддувало; бурдюк» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України