МІШЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
міше́нь «ціль для стрільби»
запозичення з турецької мови;
тур. nišan «мішень; знак» походить від перс. nišān «тс.»;
спроба (Ильинский ИОРЯС 20/3, 76) довести споконвічно слов’янське походження непереконлива;
р. мише́нь, [ниша́н] «знак, печатка», бр. мішэ́нь, др. мишень «печатка», болг. мише́н(а), м. нишан «мішень; знак», схв. нùшан «ціль»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мішэ́нь | білоруська |
| мише́н(а) | болгарська |
| мишень «печатка» | давньоруська |
| нишан «мішень; знак» | македонська |
| nišān «тс.» | перська |
| мише́нь | російська |
| нùшан «ціль» | сербохорватська |
| nišan «мішень; знак» | турецька |
| ниша́н «знак, печатка» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України