МІШАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
міша́ти «змішувати; заважати»
псл. měšati (‹*měsjati) «мішати», пов’язане чергуванням приголосних з měsiti «місити»;
р. меша́ть, бр. мяша́ць, др. мѣшати, п. mieszać, слц. miešať, вл. měšeć, нл. měšaś, полаб. messat, болг. ме́шам, м. меша, схв. ме́шати, слн. méšati, стсл. мѣшати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
впере́міш
впере́мішку
впо́міш
«ТС.»
всу́міш
до́мішка
замішани́на
«мішанина; сум’яття»
заміша́ння
заміша́нство
«збентеженість»
за́мішка
«рідка страва; напіврідка суміш кормів»
змі́шувальний
змі́шувач
міша́к
«мішалка»
міша́лка
міша́льний
міша́льник
мі́шанець
«метис, гібрид, виродок; порушник спокою»
мі́шанє
«суміш; спільне пасовисько»
мі́шаний
мі́ша́ник
«селянин, що дає своїх овець пастися разом з чужими»
мішанина
мішаниця
мі́шанка
«кормова суміш; [спільне пасовисько Ж]»
міша́тися
«вмішуватися, втручатися»
мі́шка
«палиця для мішання рідини; суміш»
мі́шма
«упереміш»
мішу́н
«мішалка»
наміш
«сміття, суміш»
намі́шованик
«вид печива, пирога»
намі́шуваник
«вид хліба»
о́бмішка
«висівки або мука, що підмішується до корму»
пере́мі́шка
«перешкода; переміна; змішування»
перемі́шне
«впереміш»
по́місь
помі́ха
«перешкода»
по́міш
«мішанина; впереміш»
при́місь
при́мітний
при́мішка
су́міш
су́мішка
су́мішний
«змішаний»
су́мішниця
«компост»
у́мішка
«придача; гарнір, приправа»
упере́міш
упере́мішку
усу́міш
шка
«замішання, перешкода»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мяша́ць | білоруська |
| ме́шам | болгарська |
| měšeć | верхньолужицька |
| мѣшати | давньоруська |
| меша | македонська |
| měšaś | нижньолужицька |
| messat | полабська |
| mieszać | польська |
| měšati «мішати» (‹*měsjati) | праслов’янська |
| меша́ть | російська |
| ме́шати | сербохорватська |
| miešať | словацька |
| méšati | словенська |
| мѣшати | старослов’янська |
| měsiti «місити» | ? |
ма́рля
запозичення з французької мови;
фр. marli «марля, серпанок», очевидно, походить від давнішого *merlis «сорт вовняної тканини», пов’язаного з фр. ст. merlé, meslé «змішаний, різний, строкатий», яке через нар.-лат. misculare «мішати» зводиться до лат. misceo «мішаю», спорідненого з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, лит. maišýti «тс.», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. болг. ма́рля, п. marla, схв. марли;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́рля | білоруська |
| ма́рля | болгарська |
| miscan «мішати» | давньоверхньонімецька |
| misceo «мішаю» | латинська |
| maišýti «тс.» | литовська |
| misculare «мішати» | народнолатинська |
| mischen | нововерхньонімецька |
| marla | польська |
| měsiti | праслов’янська |
| ма́рля | російська |
| марли | сербохорватська |
| міси́ти | українська |
| marli «марля, серпанок» | французька |
| merlé | французька |
| *merlis «сорт вовняної тканини» | ? |
| merlé | ? |
| meslé «змішаний, різний, строкатий» | ? |
| měšati | ? |
| міша́ти | ? |
мела́нж «прядиво або тканина з суміші різних волокон; заморожена суміш яєчних білків і жовтків»
запозичення з французької мови;
фр. mélange «суміш» утворено від дієслова mêler «змішувати», що походить від слат. *misculare, пов’язаного з лат. miscēre «тс.», спорідненим з псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. мела́нж, п. melanż «суміш», ч. слц. melanž «тс.», болг. мела́нж «молоко з кавою або какао; тканина або прядиво з темними і світлими нитками», схв. мèлāнж «кава з молоком; суміш яєчних білків і жовтків», слн. mélange (melánž) «виріб з різних волокон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мела́нжевий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мела́нж | білоруська |
| мела́нж «молоко з кавою або какао; тканина або прядиво з темними і світлими нитками» | болгарська |
| miscēre «тс.» | латинська |
| melanż «суміш» | польська |
| měsiti | праслов’янська |
| мела́нж | російська |
| мèлāнж «кава з молоком; суміш яєчних білків і жовтків» | сербохорватська |
| *misculare | середньолатинська |
| melanž «тс.» | словацька |
| mélange «виріб з різних волокон» (melánž) | словенська |
| міси́ти | українська |
| mélange «суміш» | французька |
| melanž «тс.» | чеська |
| mêler «змішувати» | ? |
| měšati | ? |
| міша́ти | ? |
мети́с «тварина або рослина, виведена шляхом міжпородного схрещення; нащадок від шлюбу між представниками різних рас»
запозичення з французької мови;
фр. métis через посередництво іспанської мови (ісп. mestizo) зводиться до слат. *mixticius «змішаний», похідного від лат. mixtus «тс.», пов’язаного з misceo «змішую», спорідненим з двн. miscan «мішати», нвн. mischen, гр. μειγνύναι, μιγνύναι «тс.», лит. miẽšti «розводити, розмішувати», псл. měsiti, měšati, укр. міси́ти, міша́ти;
р. болг. мети́с, бр. меты́с, п. metys, ч. слц. mestic, схв. местици (мн.), слн. mestic;
Фонетичні та словотвірні варіанти
метиза́ція
«міжпородне схрещення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| меты́с | білоруська |
| мети́с | болгарська |
| μειγνύναι | грецька |
| miscan «мішати» | давньоверхньонімецька |
| mixtus «тс.» | латинська |
| miẽšti «розводити, розмішувати» | литовська |
| mischen | нововерхньонімецька |
| metys | польська |
| měsiti | праслов’янська |
| мети́с | російська |
| местици (мн.) | сербохорватська |
| *mixticius «змішаний» | середньолатинська |
| mestic | словацька |
| mestic | словенська |
| міси́ти | українська |
| métis (ісп. mestizo) | французька |
| mestic | чеська |
| misceo «змішую» | ? |
| μιγνύναι «тс.» | ? |
| měšati | ? |
| міша́ти | ? |
муста́нг «здичавілий кінь американських прерій»
запозичення з англійської мови;
англ. mustang «тс.» походить від ісп. mesteño, mestengo «худобина, що заблудилась», пов’язаного з mesta «товариство скотарів», яке зводиться до лат. mixta, дієприкметника ж. р. від miscēre «змішувати», спорідненого з псл. měsiti, укр. міси́ти, міша́ти;
р. бр. болр. муста́нг, п. ч. слц. mustang, схв. мỳстанг;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mustang «тс.» | англійська |
| муста́нг | білоруська |
| mesteño | іспанська |
| mixta | латинська |
| mustang | польська |
| měsiti | праслов’янська |
| від miscēre «змішувати» | російська |
| муста́нг | російська |
| мỳстанг | сербохорватська |
| mustang | словацька |
| міси́ти | українська |
| mustang | чеська |
| mestengo «худобина, що заблудилась» | ? |
| mesta «товариство скотарів» | ? |
| від miscēre «змішувати» | ? |
| міша́ти | ? |
| муста́нг | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України