МІФ — ЕТИМОЛОГІЯ
міф «стародавня фантастична народна оповідь»
через посередництво латинської мови (лат. mӯthos) запозичено з грецької;
гр. μũϑος «слово; промова; розповідь; міф» остаточно не з’ясоване;
були спроби пов’язати з гот. maudijan «згадувати», лит. maudziu, maũsti «пристрасно бажати», псл. myslь «мисль»;
р. миф, бр. міф, п. mit, myt, ч. mytus, mythus, слц. mýt, mýtus, вл. mytos, болг. м. мит, схв. мȗт, слн. mít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міт
«тс.»
міфі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| міф | білоруська |
| мит | болгарська |
| mytos | верхньолужицька |
| maudijan «згадувати» | готська |
| μũϑος «слово; промова; розповідь; міф» | грецька |
| maudziu | литовська |
| мит | македонська |
| mit | польська |
| myt | польська |
| myslь «мисль» | праслов’янська |
| миф | російська |
| мȗт | сербохорватська |
| mýt | словацька |
| mýtus | словацька |
| mít | словенська |
| mytus | чеська |
| mythus | чеська |
| maũsti «пристрасно бажати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України