МІСІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

мі́сія «відповідальна роль; делегація, яку посилають з певною метою; дипломатичне представництво; завдання, доручення»

запозичення з латинської мови;
лат. missio «посилка, відправлення» пов’язане з mitto «надсилаю, відправляю, супроводжую», очевидно, спорідненим з ав. maeð- «посилати»;
р. ми́ссия, бр. мі́сія, п. misja, ч. mise, misse, слц. misia, вл. misija, болг. ми́сия, м. миujа, схв. мùcujа, слн. misíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

місіоне́р «проповідник, що надсилався християнською церквою до нехристиян»
місіоне́рство «діяльність місіонера»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maeð- «посилати» авестійська
мі́сія білоруська
ми́сия болгарська
misija верхньолужицька
missio «посилка, відправлення» латинська
миujа македонська
misja польська
ми́ссия російська
мùcujа сербохорватська
misia словацька
misíja словенська
mise чеська
misse чеська
mitto «надсилаю, відправляю, супроводжую» ?

трансмі́сія «механізм для переда-вання руху»

запозичення із західноєвропейських мов;
н. Transmissión, фр. англ. transmission походять від лат. trānsmissio «пересилання, передача», пов’язаного з дієсловом trānsmittere «пересилати, переправляти», утвореним за допомогою префікса trans- «пере-» від дієслова mittere «посилати, відправляти», до якого зводиться й укр. мі́сія;
р. трансми́ссия, бр. трансмі́сія, п. transmisja, ч. transmise, слц. transmisia, вл. transmisija, болг. трансми́сия, м. трансмисиja, схв. трансмѝсиja, слн. transmisíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трансміси́вний (мед.)
трансмісі́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
transmission англійська
трансмі́сія білоруська
трансми́сия болгарська
transmisija верхньолужицька
trānsmissio «пересилання, передача» латинська
trānsmittere «пересилати, переправляти» латинська
trans- «пере-» латинська
mittere «посилати, відправляти» латинська
трансмисиja македонська
Transmissión німецька
transmisja польська
трансми́ссия російська
трансмѝсиja сербохорватська
transmisia словацька
transmisíja словенська
мі́сія українська
transmission французька
transmise чеська

комі́сія

слат. *commissio «доручення», лат. commissio «збирання; поєднання, зв’язок; змагання; промова» пов’язані з лат. committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з’єдную; доручаю», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова mitto «кидаю, випускаю, посилаю», до якого зводиться й укр. мі́сія;
очевидно, через посередництво польської мови запозичено з латинської;
р. коми́ссия, бр. камі́сія, п. komisja, ч. komise, слц. komisia, вл. komisija, болг. коми́сия, м. коми́сија, схв. комùcиja, слн. komisíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

комісі́йний
комісіоне́р
перекомі́сія «повторний огляд комісією»
підкомі́сія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
камі́сія білоруська
коми́сия болгарська
komisija верхньолужицька
commissio «збирання; поєднання, зв’язок; змагання; промова» латинська
committo «зводжу (для змагання, боротьби); зіставляю, з’єдную; доручаю» латинська
коми́сија македонська
komisja польська
коми́ссия російська
комùcиja сербохорватська
*commissio «доручення» середньолатинська
komisia словацька
komisíja словенська
мі́сія українська
komise чеська
com- «з-» ?
mitto «кидаю, випускаю, посилаю» ?

компрометува́ти «шкодити добрій славі когось, чогось»

очевидно, через російську і через польську мови запозичено з французької;
фр. compromettre «компрометувати; наражати на небезпеку; іти на компроміс; передати на третейський суд» (первісно «зобов’язуватися; погоджуватися на полюбовне вирішення спору») походить від лат. comprōmitto «погоджуюся з тим, щоб виконати рішення третейського судді», утвореного за допомогою префікса com- «з-» від дієслова prōmitto «відпускаю, обіцяю, пропоную», яке складається з префікса ргō-/рго- «перед-» і дієслова mitto «кидаю, посилаю; доручаю», до якого зводиться й укр. мі́сія;
р. компромети́ровать, бр. кампраметава́ць, п. вл. kompromitować, ч. kompromitovati, слц. kompromitovať, болг. компромети́рам, м. Компромити́ра, схв. кòмпромитовати, компромити́рати, слн. kompromitírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

компромета́ція
компрометува́ти «тс.»
компроміта́ція
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кампраметава́ць білоруська
компромети́рам болгарська
kompromitować верхньолужицька
comprōmitto «погоджуюся з тим, щоб виконати рішення третейського судді» латинська
Компромити́ра македонська
kompromitować польська
компромети́ровать російська
кòмпромитовати сербохорватська
kompromitovať словацька
kompromitírati словенська
мі́сія українська
компромити́рати українська
compromettre «компрометувати; наражати на небезпеку; іти на компроміс; передати на третейський суд» (первісно «зобов’язуватися; погоджуватися на полюбовне вирішення спору») французька
kompromitovati чеська
com- «з-» ?
prōmitto «відпускаю, обіцяю, пропоную» ?
ргō-/рго- «перед-» ?
mitto «кидаю, посилаю; доручаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України