МІСЦЕВОСТЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
мі́сце «простір, місцевість; плацента»
псл. městьce, зменш. від město «місце»;
в українській мові ця форма (поряд з мі́сто «тс.») могла бути підтримана впливом польської мови;
бр. [мѣйсце] «місце», п. miejsce ( ‹ miestce) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мі́йсце
«місце»
мійце
«тс.»
місце́
місцеви́к
«мешканець певної місцевості»
місце́вість
місци́на
«місце; [містечко Ж]»
місця́ми
«де-не-де»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мѣйсце «місце» | білоруська |
miejsce «тс.» ( ‹ miestce) | польська |
městьce | праслов’янська |
від město «місце» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України