МІСТИК — ЕТИМОЛОГІЯ

мі́стика

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Mýstik, фр. mystique, англ. mystic походять від лат. mysticus «містичний, таємний, таємничий», що зводиться до гр. μυστικός «містерійний, виголошуваний у містеріях», пов’язаного з μυστηριον «містерія; таємниця, таїнство», μύστης «таємничий»;
р. болг. м. ми́стика, бр. мі́стыка, п. mistyka, ч. слц. вл. mystika, схв. мùстика, слн. místika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мі́стик
містици́зм
місти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mystic англійська
мі́стыка білоруська
ми́стика болгарська
mystika верхньолужицька
μυστικός «містерійний, виголошуваний у містеріях» грецька
mysticus «містичний, таємний, таємничий» латинська
ми́стика македонська
Mýstik німецька
mistyka польська
ми́стика російська
мùстика сербохорватська
mystika словацька
místika словенська
mystique французька
mystika чеська
μυστηριον «містерія; таємниця, таїнство» ?
μύστης «таємничий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України