МІСТИК — ЕТИМОЛОГІЯ
мі́стика
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Mýstik, фр. mystique, англ. mystic походять від лат. mysticus «містичний, таємний, таємничий», що зводиться до гр. μυστικός «містерійний, виголошуваний у містеріях», пов’язаного з μυστηριον «містерія; таємниця, таїнство», μύστης «таємничий»;
р. болг. м. ми́стика, бр. мі́стыка, п. mistyka, ч. слц. вл. mystika, схв. мùстика, слн. místika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мі́стик
містици́зм
місти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mystic | англійська |
| мі́стыка | білоруська |
| ми́стика | болгарська |
| mystika | верхньолужицька |
| μυστικός «містерійний, виголошуваний у містеріях» | грецька |
| mysticus «містичний, таємний, таємничий» | латинська |
| ми́стика | македонська |
| Mýstik | німецька |
| mistyka | польська |
| ми́стика | російська |
| мùстика | сербохорватська |
| mystika | словацька |
| místika | словенська |
| mystique | французька |
| mystika | чеська |
| μυστηριον «містерія; таємниця, таїнство» | ? |
| μύστης «таємничий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України