МІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
міст «споруда для переходу чи переїзду через річку, залізницю; [дерев’яна підлога]»
псл. mostъ «міст; шматки дерева, дрібні гілки, накидані на болото чи грузьку землю для зручності переходу», пов’язане з mesti, metati «кидати»;
зіставлення з двн. mast «жердина, щогла, палиця», нім. Mast «стовп; щогла» (Holub–Kop. 230; Stender-Petersen ZfSlPh 13, 258; Meringer IF 21, 303) або з лат. mālus «щогла, колода, брус» (Kiparsky GLG 47; Fick BB 29, 235) позбавлені ґрунту;
р. бр. болг. м. мост, др. мостъ «міст; гребля; бруківка», п. ч. слц. most, вл. нл. слц. most, полаб. möst, схв. мȏст, стсл. мостъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замосто́вий
«який знаходиться за мостом»
місни́ця
«дошка на дні воза; дошка в підлозі»
містни́ця
«дошка в підлозі, мості»
місто́к
«маленький міст; [середня частина човна]»
мости́льник
мости́на
«одна з дошок підлоги, мосту; [підлога] Ж»
мости́нці
«дошки, покладені на човни для складання порома»
мости́ти
«настилати міст, підлогу, брук; класти, розміщати; влаштовувати гніздо»
мости́ще
«місце, де був міст»
мостни́ця
«товста дошка, мостина»
мостова́ «брук»
мостове́ «податок за проїзд через міст»
мостови́й
«людина, що збирає мито за проїзд через міст»
мостови́к
мостови́на
«дошка в мості, підлозі, міст Ж»
мостовни́чий
«наглядач мостів»
передмо́стє
«передмостове укріплення; плацдарм»
передмості́в'я
«місце перед мостом»
передмостови́й
підмо́стка
«примостка; підставка»
підмо́стки
пі́дмо́сток
підмо́стя
по́мі́ст
«підмостки; настил; [підлога; дошка; обапіл, мостина Нед]»
помі́стни́ця
«дошка на дні воза; дошка у підлозі; мостина»
помо́сти́на
«дошка на дні воза; кладка; дошка в підлозі, підлога Нед»
по́мосток
«ТС.»
при́міст
«тротуар; причал для порома; [лавочка біля стінки Нед]»
при́містка
«підвищення, прибудоване до стіни; нари, стіл; [східець біля печі; підмостки; тимчасовий стіл; лавочка]»
при́містки
«підмостки»
при́мостка
«прилагоджена для чогось лавочка; підмостки; настил»
при́мость
«підмостки»
промост
«гать»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мост | білоруська |
| мост | болгарська |
| most | верхньолужицька |
| mast «жердина, щогла, палиця» | давньоверхньонімецька |
| мостъ «міст; гребля; бруківка» | давньоруська |
| mālus «щогла, колода, брус» | латинська |
| мост | македонська |
| most | нижньолужицька |
| Mast «стовп; щогла» | німецька |
| möst | полабська |
| most | польська |
| mostъ «міст; шматки дерева, дрібні гілки, накидані на болото чи грузьку землю для зручності переходу» | праслов’янська |
| мост | російська |
| мȏст | сербохорватська |
| most | словацька |
| most | словацька |
| мостъ | старослов’янська |
| most | чеська |
| metati «кидати» | ? |
мі́сто «великий населений пункт; (заст.) місцевість, місце»
розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») відбувся, очевидно, під впливом польської мови;
зіставлення з лит. mìsti «харчування» та ін. (Фасмер II 608; Преобр. І 580; Trautmann 185) або з лит. miẽtas «кіл» та ін. (Bern. II 52; Holub–Kop. 225) позбавлені підстав;
псл. *město «місце», давніше, очевидно, «накидане на землю покриття для розташування», пов’язане з metati, mesti «кидати»;
р. ме́сто «місце; місцевість», месте́чко «місцина; містечко (селище)», бр. ме́ста (заст.) «місто; [базарна площа]», др. мѣсто, «місце; селище», п. miasto «місто; ринок», ч. město «місто», místo «місце», слц. mesto «місто», miesto «місце», вл. нл. město «місто; місце; площа», болг. мя́сто «місце; місцевість», м. место «місце; місто», схв. мȅсто (мјȅсто), слн. mesto «тс.», стсл. мѣсто «місце»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вміст
вмісти́лище
вмісти́тель
«резервуар»
замісни́й
замісни́к
замісни́цтво
замісти́ти
замі́стя
«передмістя»
замі́ськи́й
заміща́ти
зміст
змісто́вний
мі́йский
«міський»
містечко
«селище міського типу»
місти́вий
«змістовний»
місти́лище
«посудина, резервуар»
місти́на
«місце, місцевість, [містечко Ж], [мі́стиско] «плацента»
місти́ти
мі́стич
«міщанин»
місті́й
«ТС.»
містки́й
«такий, що багато вміщує»
мі́сто
«замість; ніби»
містове́
мі́стови́й
«міський»
мі́сто́чко
«містечко, ринок»
мість
«замість»
містю́к
«мешканець міста»
містяне́
містяни́н
«мешканець міста»
міськи́й
міща́ни́н
міща́нство
міщанчу́к
«син міщанина»
міщу́к
«мешканець міста, міщанин»
намі́сник
намі́сни́цтво
намісти́ти
«помістити»
намі́стничий
невмі́стний
«недоречний»
передмі́стя
передміща́нин
«житель передмістя»
перемісти́ти
підміськи́й
позаміськи́й
помі́сто
«посада»
по́мість
«замість; неначе»
помі́стя
помі́щик
помі́щицтво
примісти́ти
приміськи́й
примі́щення
сумі́сник
сумі́сництво
сумісти́ти
суміща́ти
умісти́лище
умі́стище
умісті
«разом»
умі́стка
«вміщення об’яви в газеті»
умі́сто
«замість»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́ста «місто; [базарна площа]» (заст.) | білоруська |
| мя́сто «місце; місцевість» | болгарська |
| město «місто; місце; площа» | верхньолужицька |
| мѣсто «місце; селище» | давньоруська |
| mìsti «харчування» | литовська |
| miẽtas «кіл» | литовська |
| место «місце; місто» | македонська |
| město «місто; місце; площа» | нижньолужицька |
| miasto «місто; ринок» | польська |
| *město «місце» | праслов’янська |
| ме́сто «місце; місцевість» | російська |
| мȅсто (мјȅсто) | сербохорватська |
| mesto «місто»«місце» | словацька |
| miesto «місто»«місце» | словацька |
| mesto «тс.» | словенська |
| мѣсто «місце» | старослов’янська |
| месте́чко «місцина; містечко (селище)» | українська |
| město «місто»«місце» | чеська |
| místo «місто»«місце» | чеська |
| значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») | ? |
| mesti «кидати» | ? |
на́мість «замість»
результат злиття виразу на мі́сто (на мі́сце), паралельний до за́мість;
р. [наме́с, на́ме́ст, наме́сть], п. ст. namiast, ч. namístě, слц. namiesto, болг. наме́сто, м. наместо, схв. нàместо, слн. namésto «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́місць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наме́сто | болгарська |
| наместо | македонська |
| namiast | польська |
| наме́с | російська |
| нàместо | сербохорватська |
| namiesto | словацька |
| namésto «тс.» | словенська |
| на́ме́ст | українська |
| наме́сть | українська |
| namístě | чеська |
| на (на мі́сце) | ? |
| мі́сто (на мі́сце) | ? |
| за́мість | ? |
| namiast | ? |
насихмі́сть «негайно, зараз же»
пор. нвн. auf der Stelle «тс.» (букв. «на цьому місці»);
складається з прийменника на, займенника сей «цей» у формі місц. в. мн. та іменника мі́сто «місце» у формі мість під впливом сполук типу за́мі́сть, нато́мість;
складне слово, яке, можливо, є калькою п. natychmiast «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| auf der Stelle «тс.» (букв. «на цьому місці») | нововерхньонімецька |
| natychmiast «тс.» | польська |
| auf der Stelle «тс.» (букв. «на цьому місці») | ? |
| на | ? |
| сей «цей» | ? |
| мі́сто «місце» | ? |
| мі́сто «місце» | ? |
| мі́сто «місце» | ? |
| мість | ? |
| за́мі́сть | ? |
| нато́мість | ? |
умі́сний «спільний»
похідне від прислівника [умі́сті] «разом», утвореного від мі́сто (заст.) «місцевість, місце»;
пор. р. совме́стный «тс.»;
бр. [уме́сны] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| уме́сны «тс.» | білоруська |
| совме́стный «тс.» | російська |
| умі́сті «разом» | українська |
| мі́сто «місцевість, місце» (заст.) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України