МІРАЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
міра́ж «марево; щось уявне, примарне»
запозичення з французької мови;
фр. mirage «тс.» є похідним від mirer «захоплюватися, милуватися; дивуватися», що походить від лат. mῑrāri «тс.», пов’язаного з mῑrus «чудовий», спорідненим з дінд. sméraḥ «який усміхається», лтс. smiêt «сміятися», псл. smiati sę, укр. смія́тися;
р. болг. мира́ж, бр. міра́ж, п. miraż, ч. слц. miráž, схв. мùрāж;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| міра́ж | білоруська |
| мира́ж | болгарська |
| sméraḥ «який усміхається» | давньоіндійська |
| mῑrāri «тс.» | латинська |
| smiêt «сміятися» | латиська |
| miraż | польська |
| smiati | праслов’янська |
| мира́ж | російська |
| мùрāж | сербохорватська |
| miráž | словацька |
| смія́тися | українська |
| mirage «тс.» | французька |
| miráž | чеська |
| mirer «захоплюватися, милуватися; дивуватися» | ? |
| mῑrus «чудовий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України