МІНІСТЕРСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
міні́стр
запозичення з французької мови;
фр. ministre «міністр» походить від лат. minister (‹* minusteros) «помічник, слуга», пов’язаного з minor «менший»;
р. мини́стр, бр. міні́стр, п. слц. вл. minister, ч. ministr, нл. ministaŕ, болг. министър, м. министер, схв. ми́нистар, слн. miníster;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міністе́рство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| міні́стр | білоруська |
| министър | болгарська |
| minister | верхньолужицька |
| minister «помічник, слуга» (‹* minusteros) | латинська |
| министер | македонська |
| ministaŕ | нижньолужицька |
| minister | польська |
| мини́стр | російська |
| ми́нистар | сербохорватська |
| minister | словацька |
| miníster | словенська |
| ministre «міністр» | французька |
| ministr | чеська |
| minor «менший» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України