МІНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мі́на «снаряд з вибухівкою, торпеда; підкоп; підземний хід; ніша; [льох; яма, в яку опускається вулик Ж; засік; заглибина біля комина для дрібних речей ЛЧерк]»
запозичення з німецької мови;
н. Míne «снаряд; копальня; (ст.) підривний підкоп, мінна галерея» походить від фр. mine «копальня, міна; підкоп», яке зводиться до галлороманськ. *mῑna «копальня», пов’язаного з сірл. mein «руда», кімр. mwyn «тс.»;
р. ми́на «снаряд, торпеда; підземний хід», бр. мі́на «снаряд, торпеда», п. mina «снаряд; підкоп», ч. вл. нл. mina «снаряд», слц. слн. mína «тс.», болг. ми́на «снаряд; шахта, копальня, підземна галерея в шахті», м. мина «снаряд», схв. мȗна (мȕна) «снаряд; підземна галерея в копальні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міне́р
мінува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мі́на «снаряд, торпеда» | білоруська |
ми́на «снаряд; шахта, копальня, підземна галерея в шахті» | болгарська |
mina «снаряд» | верхньолужицька |
mwyn «тс.» | кімрська |
мина «снаряд» | македонська |
mina «снаряд» | нижньолужицька |
Míne «снаряд; копальня; (ст.) підривний підкоп, мінна галерея» | німецька |
mina «снаряд; підкоп» | польська |
ми́на «снаряд, торпеда; підземний хід» | російська |
мȗна «снаряд; підземна галерея в копальні» (мȕна) | сербохорватська |
mein «руда» | середньоірландська |
mína «тс.» | словацька |
mína «тс.» | словенська |
mine «копальня, міна; підкоп» | французька |
mina «снаряд» | чеська |
*mῑna «копальня» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України