МІЛЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мі́лька́ «дрібна рибка»
очевидно, похідне утворення від [мілки́й] «малий, дрібний»;
пор. [мілюзга́] «дрібна риба», р. мелюзга́ «ТС.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мельга́ Дейн
мильга́ Дейн
ми́лька
миля́вка
мільга́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мелюзга́ «ТС.» | російська |
| мілки́й «малий, дрібний» | ? |
| мілюзга́ «дрібна риба» | ? |
му́лька́ «дрібна рибка Г; молодий приплід риб Ж; (іхт.) гольян, Phoxinus rivularis Ж»
очевидно, як і [мула́к] «кефаль», [мулови́к] «срібний карась», первісно пов’язане з мул «намул»;
пізніше зазнало семантичного і звукового зближення з мілки́й, мі́лька «дрібна риба», мальо́к;
р. [муль] «мальок; дрібний окунь; гольян», [мулёк] «тс.», [муля́к] «гольян», [мул] «кефаль, Mugil cephalus L.», [му́лы] «дрібна риба, мальки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мôль
мо́льга́
мо́лька
«ТС.»
молюга́
молю́зга́
мулі́вка
муль
мульга́
мульо́к
«минь, миньок, Lota lota»
(іхт.)
му́ляви́ця
муля́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| муль «мальок; дрібний окунь; гольян» | російська |
| мулёк «тс.» | українська |
| муля́к «гольян» | українська |
| мул «кефаль, Mugil cephalus L.» | українська |
| му́лы «дрібна риба, мальки» | українська |
| мула́к «кефаль» | ? |
| мулови́к «срібний карась» | ? |
| мул «намул» | ? |
| мілки́й | ? |
| мі́лька «дрібна риба» | ? |
| мальо́к | ? |
Омеля́н
через церковнослов’янське посередництво запозичено із се-редньогрецької мови;
сгр. Αἰμιλιαός походить від лат. Aemiliānus, яке зіставляється з aemulus «суперник, учасник змагання», пов’язаним з imitor «імітую, наслідую»;
грецьке ім’я виводиться також (Петровский 110) від етимологічно неясного гр. αἰμύλος, αἰμύλιος «підлесливий»;
р. Емелья́н, бр. Емялья́н, Амялля́н, Амілья́ш, п. Emilian, ч. слц. Emilián, болг. Емилиа́н, м. Емилиjан, схв. Емилиjан, слн. Emilijan, стсл. Емилианъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Емліа́нъ
«разу́ме(н)»
(1627)
Мі́лько
Оме(л)я(н)
(1490)
Омелковичъ
(1430)
Оме́лько́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Емялья́н | білоруська |
| Емилиа́н | болгарська |
| αἰμύλος | грецька |
| Aemiliānus | латинська |
| Емилиjан | македонська |
| Emilian | польська |
| Емелья́н | російська |
| Емилиjан | сербохорватська |
| Αἰμιλιαός | середньогрецька |
| Emilián | словацька |
| Emilijan | словенська |
| Емилианъ | старослов’янська |
| Амялля́н | українська |
| Амілья́ш | українська |
| Emilián | чеська |
| aemulus «суперник, учасник змагання» | ? |
| imitor «імітую, наслідую» | ? |
| αἰμύλιος «підлесливий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України