МІЛКІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мілки́й «неглибокий»
псл. *mělъkъ «міленький», зменш. від *mělъ «мілкий, неглибокий», що пов’язується здебільшого з mělъ «прибережний пісок» (пор. р. мел «крейда»), спорідненим з лит. smėlỹs «пісок», лтс. smelis, гот. malma «тс.», двн. melm «пил, пісок», можливо, також гот. smals «дрібний»;
іє. *mel- «молоти»;
висловлюється також інша думка (Stang 37) про спорідненість з дісл. melr «мілина», шв. [mjàg] ‹ *mjalg «тс.; високий берег»;
р. ме́лкий, бр. ме́лкі, др. мѣлъкый, п. miałki, ч. mělký, вл. miłki, нл. měłki, схв. заст. миок;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́міл
«мілина»
ви́мілити
ві́дміл
«обмілина, мілина»
відмі́ла
«тс.»
відмі́лина
Ж
мєло́к
«мілина»
(з р.)
мє́лоч
(з р.)
мівки́й
«тс.»
мі́вший
«більш мілкий»
міли́зна
міли́на́ СУМ
мілі́ти
мілі́шати
мілковина́
мілкува́тий
міль
мілький
мільчина́ ВеУг
мі́льший
«тс.»
міля́
міля́к
обмі́лина
о́бміль
пере́міл
пере́міль
«тс.»
по́мілко
«мілкувато»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́лкі | білоруська |
| miłki | верхньолужицька |
| malma «тс.» | готська |
| smals «дрібний» | готська |
| melm «пил, пісок» | давньоверхньонімецька |
| melr «мілина» | давньоісландська |
| мѣлъкый | давньоруська |
| *mel- «молоти» | індоєвропейська |
| smelis | латиська |
| smėlỹs «пісок» | литовська |
| měłki | нижньолужицька |
| miałki | польська |
| *mělъkъ «міленький» | праслов’янська |
| ме́лкий | російська |
| миок | сербохорватська |
| mělký | чеська |
| mjàg ‹ *mjalg «тс.; високий берег» | шведська |
| від *mělъ «мілкий, неглибокий» | ? |
| mělъ «прибережний пісок» (пор. р. мел «крейда») | ? |
| миок | ? |
мілки́й «дрібний; дрібно змолотий»
менш переконливе пов’язання (Фасмер II 596; Bern. II 48) безпосередньо з * melti «молоти» або зіставлення (Brückner 329; Trautmann 165; Bumělga RR I 464) з лит. maĩlius «мальки», máila «тс.», лтс. maĩle «дрібна риба»;
псл. [*mělъkъ] «дрібненький», зменш. від [*mělъ] «дрібний», пов’язаного з mělъ «пісок»;
р. ме́лкий «дрібний», бр. [ме́лкі], п. miałki, слц. [melký] «тс.», слн. méi «дрібний пісок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мілкота́ «дрібнота»
мі́ло
«дрібно»
мі́лоч
«дрібні гроші; дріб’язок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́лкі | білоруська |
| maĩle «дрібна риба» | латиська |
| maĩlius «мальки» | литовська |
| miałki | польська |
| *mělъkъ «дрібненький» | праслов’янська |
| ме́лкий «дрібний» | російська |
| melký «тс.» | словацька |
| méi «дрібний пісок» | словенська |
| melti «молоти» | ? |
| máila «тс.» | ? |
| *mělъ «дрібний» | ? |
| mělъ «пісок» | ? |
ви́міл «промите, вимите місце»
не зовсім ясне;
можливо,префіксальне утворення від основи міл-, тієї самої, що і в мілки́й «дрібний», р. мел, ме́лкий;
первісне значення –«позбавити дрібних часток» (у т. ч. і в вигляді мулу), як у ви́лущити від луска́, ви́потрошити від по́трох і под;
може бути зіставлене і з р. ст. вымолъ (к вымлу ‹вымъл-) «намите водою підвищення коло річки», пов’язаним з ми́ти, псл. myti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́мілити
«промити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| myti | праслов’янська |
| мел | російська |
| вымолъ «намите водою підвищення коло річки» (к вымлу ‹вымъл-) | російська |
| міл- | ? |
| мілки́й «дрібний» | ? |
| ме́лкий | ? |
| ви́лущити | ? |
| луска́ | ? |
| ви́потрошити | ? |
| по́трох | ? |
| вымолъ «намите водою підвищення коло річки» (к вымлу ‹вымъл-) | ? |
| ми́ти | ? |
мелюзга́ «верховодка, Alburnum charusini Herrenstein» (іхт.)
верховодка належить до дрібних риб;
р. мелюзга́ «мальки; дрібні живі істоти», [мелу́зга́] «тс.» є похідними від ме́лкий, що відповідає укр. мілки́й;
запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мелюзга́ «мальки; дрібні живі істоти» | російська |
| мілки́й | українська |
| мелу́зга́ «тс.» | ? |
| ме́лкий | ? |
мі́лька́ «дрібна рибка»
очевидно, похідне утворення від [мілки́й] «малий, дрібний»;
пор. [мілюзга́] «дрібна риба», р. мелюзга́ «ТС.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мельга́ Дейн
мильга́ Дейн
ми́лька
миля́вка
мільга́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мелюзга́ «ТС.» | російська |
| мілки́й «малий, дрібний» | ? |
| мілюзга́ «дрібна риба» | ? |
му́лька́ «дрібна рибка Г; молодий приплід риб Ж; (іхт.) гольян, Phoxinus rivularis Ж»
очевидно, як і [мула́к] «кефаль», [мулови́к] «срібний карась», первісно пов’язане з мул «намул»;
пізніше зазнало семантичного і звукового зближення з мілки́й, мі́лька «дрібна риба», мальо́к;
р. [муль] «мальок; дрібний окунь; гольян», [мулёк] «тс.», [муля́к] «гольян», [мул] «кефаль, Mugil cephalus L.», [му́лы] «дрібна риба, мальки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мôль
мо́льга́
мо́лька
«ТС.»
молюга́
молю́зга́
мулі́вка
муль
мульга́
мульо́к
«минь, миньок, Lota lota»
(іхт.)
му́ляви́ця
муля́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| муль «мальок; дрібний окунь; гольян» | російська |
| мулёк «тс.» | українська |
| муля́к «гольян» | українська |
| мул «кефаль, Mugil cephalus L.» | українська |
| му́лы «дрібна риба, мальки» | українська |
| мула́к «кефаль» | ? |
| мулови́к «срібний карась» | ? |
| мул «намул» | ? |
| мілки́й | ? |
| мі́лька «дрібна риба» | ? |
| мальо́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України