МІДЯРНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

мідь

псл. mědь;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з назвою країни Мідії (ір. Māda, rp. Μηδία) (Абаев Езиков. изсл. Младенов 321 –323), з цсл. смѣдь «темний» (Bern. II 46), з дісл. smiðr «коваль, ремісник», двн. smῑda «метал», гр. σμίλη «ніж для вирізування» (Преобр. І 577–578; Brückner 332; Holub–Kop. 219; Младенов 292–293; Skok II 436);
р. медь, бр. медзь, др. мѣдь, п. miedź, ч. měd’, слц. med’, вл. mjedz’ «руда», нл. měź «мідь, бронза, латунь», болг. мед, схв. mjȅd, мȅд, слн. méd «латунь, жовта мідь», стсл. мѣдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

змідніти «набрати металічного смаку від міді»
медь «мідь»
ми́дниця «умивальник»«мідний колчедан»
мі́день «мідний казан, горщик; [мідний самовар]» (заст.)
мі́ди́стий «схожий на мідь; який містить мідь»
мідний
мі́дни́к «ремісник, що займається мідними виробами»
мідни́цтво «мідноливарне виробництво»
мі́дницький
мі́дни́ця «мідний таз для умивання; умивальник Ж; гроші»
мі́дня́к «мідний казан, горщик, самовар; мідний колчедан, мідна руда Ж; мідна монета Ж, Пі»
мідя́к «мідна монета»
мі́дя́ни́й «мідний Г, Ж; мідяно-червоний; який містить мідь Ж»
мідяни́стий «який містить мідь; кольору міді»
мідя́нка «зелений наліт на окисленій міді; [зелена фарба]»
мідя́р «мідник»
мідя́рня «майстерня мідних виробів; молот для сплющування міді; мідний молот Ж»
мідя́рство «ремесло мідника»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
медзь білоруська
мед болгарська
mjedz' «руда» верхньолужицька
σμίλη «ніж для вирізування» грецька
smῑda «метал» давньоверхньонімецька
smiðr «коваль, ремісник» давньоісландська
мѣдь давньоруська
měź «мідь, бронза, латунь» нижньолужицька
miedź польська
mědь праслов’янська
медь російська
mjȅd сербохорватська
med' словацька
méd «латунь, жовта мідь» словенська
мѣдь старослов’янська
мȅд українська
смѣдь «темний» церковнослов’янська
měd' чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України