МІДЯНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мі́дик «землерийка, Sorex L.» (зоол.)
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з [медве́дик] «вовчок, Grillotalpa» за спільною ознакою підземного способу життя;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме́дичка
«тс.»
мі́диця
«тс.; ліщинова соня, Myoxus (Muscardinus) avellanarius L.»
мі́дичка
«землерийка»
мі́дка
мі́длиця
мі́дяниця
мі́дянка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| медве́дик «вовчок, Grillotalpa» | ? |
мідяни́ця «безнога змієподібна ящірка, веретільниця, Anguis fragilis L.» (зоол.)
назви зумовлені кольором шкіри тварин, мідним або сірим у веретільниці і близьким до нього у коронели і гадюки;
похідні утворення від мідь;
неотруйна змія з родини вужів, Coronella austriaca Laur;
[гадюка, Vipera Laur.]»;
р. медяни́ца «веретільниця», медя́нка «Coronella», бр. мядзя́нка, п. miedzianka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мідянка
«ТС.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мядзя́нка | білоруська |
| miedzianka «тс.» | польська |
| медяни́ца «веретільниця» | російська |
| медя́нка «Coronella» | українська |
| мідь | ? |
мідь
псл. mědь;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з назвою країни Мідії (ір. Māda, rp. Μηδία) (Абаев Езиков. изсл. Младенов 321 –323), з цсл. смѣдь «темний» (Bern. II 46), з дісл. smiðr «коваль, ремісник», двн. smῑda «метал», гр. σμίλη «ніж для вирізування» (Преобр. І 577–578; Brückner 332; Holub–Kop. 219; Младенов 292–293; Skok II 436);
р. медь, бр. медзь, др. мѣдь, п. miedź, ч. měd’, слц. med’, вл. mjedz’ «руда», нл. měź «мідь, бронза, латунь», болг. мед, схв. mjȅd, мȅд, слн. méd «латунь, жовта мідь», стсл. мѣдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
змідніти
«набрати металічного смаку від міді»
медь
«мідь»
ми́дниця
«умивальник»«мідний колчедан»
мі́день
«мідний казан, горщик; [мідний самовар]»
(заст.)
мі́ди́стий
«схожий на мідь; який містить мідь»
мідний
мі́дни́к
«ремісник, що займається мідними виробами»
мідни́цтво
«мідноливарне виробництво»
мі́дницький
мі́дни́ця
«мідний таз для умивання; умивальник Ж; гроші»
мі́дня́к
«мідний казан, горщик, самовар; мідний колчедан, мідна руда Ж; мідна монета Ж, Пі»
мідя́к
«мідна монета»
мі́дя́ни́й
«мідний Г, Ж; мідяно-червоний; який містить мідь Ж»
мідяни́стий
«який містить мідь; кольору міді»
мідя́нка
«зелений наліт на окисленій міді; [зелена фарба]»
мідя́р
«мідник»
мідя́рня
«майстерня мідних виробів; молот для сплющування міді; мідний молот Ж»
мідя́рство
«ремесло мідника»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| медзь | білоруська |
| мед | болгарська |
| mjedz' «руда» | верхньолужицька |
| σμίλη «ніж для вирізування» | грецька |
| smῑda «метал» | давньоверхньонімецька |
| smiðr «коваль, ремісник» | давньоісландська |
| мѣдь | давньоруська |
| měź «мідь, бронза, латунь» | нижньолужицька |
| miedź | польська |
| mědь | праслов’янська |
| медь | російська |
| mjȅd | сербохорватська |
| med' | словацька |
| méd «латунь, жовта мідь» | словенська |
| мѣдь | старослов’янська |
| мȅд | українська |
| смѣдь «темний» | церковнослов’янська |
| měd' | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України