МІАЗМА — ЕТИМОЛОГІЯ
міа́зми «отруйні випари; гази, що утворюються від гниття»
запозичення з грецької мови;
гр. μίασμα «забруднення», пов’язане з μιαίνω «забруднюю», для якого припускається недостатньо очевидна спорідненість з дінд. mṹtram «сеча», ірл. mūn «тс.», лит. máiva «болотистий ґрунт»;
р. миа́змы, бр. мія́змы, п. miazmat, ч. слц. miazma, болг. миа́зми, схв. мијàзма, слн. miázem, miázma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міазмати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мія́змы | білоруська |
| миа́зми | болгарська |
| μίασμα «забруднення» | грецька |
| mṹtram «сеча» | давньоіндійська |
| mūn «тс.» | ірландська |
| máiva «болотистий ґрунт» | литовська |
| miazmat | польська |
| миа́змы | російська |
| мијàзма | сербохорватська |
| miazma | словацька |
| miázem | словенська |
| miázma | словенська |
| miazma | чеська |
| μιαίνω «забруднюю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України