МУШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. muszka «цяточка (на обличчі)», muszczki «вид зачіски» походить від фр. mouche «муха; цяточка (на обличчі)», яке зводиться до лат. musca «муха», що відповідає укр. му́ха;

можливо, утворене від мошкара́, [мушка́] «мошка» з первинним значенням «замучити, віддавши на з’їдання мошкарі» (у запорожців була така кара щодо зрадників);

псл. muxa, пов’язане чергуванням голосних з *mъšьka (‹*mъx-) «мошка»;

споріднене з лит. muse «муха», лтв. muša «тс.», двн. mucka «комар», данрл. mycg «тс.», лат. musca «муха», гр. мυĩα «тс.», вірм. mun «комар»;

іє. *mū(s)-;

р. бр. му́ха, др. муха, п. слц. вл. нл. mucha, ч. moucha, полаб. mäuchó, болг. му́ха, м. мушичка, схв. мỳха, слн. múha, стсл. моуχл;

очевидно, нерегулярне утворення від му́ха, му́шка за зразком машкара́;

етимологічно неясне;

очевидно, зближення з му́ха є лише вторинним, як і пізніше зближення з ми́ша в укр. миші́й, р. мыше́й;

ч. [mušec] «плоскуха, Echinochloa P. В.», схв. мухар «мишій», мувap «тс.», слн. múšec «мишій; канаркова трава, Phalaris», [mȗsič] «мишій; просо, Panisum L.», [mȗhec] «Panicum crus galli», [mȗhič, mȗhvič] «ТС.»;

не зовсім ясне;

можливо, результат контамінації слів [му́шки] «вид зачіски» і [муц] «товстий хлопець», [му́цік] (ент.) «руда мурашка, Formica rupa L.» Л;

неясне;

можливо, результат контамінації слів [мура́ха] (мура́шка) і [муц] «щось мале»;