МУЧЕНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
му́ка «страждання»
псл. *mǫka «мука», очевидно, пов’язане з mǫka «борошно»;
споріднене з лит. mánkyti «м’яти»;
р. бр. му́ка, др. мука, п. męka, ч. слц. muka, вл. mučic «мучити», нл. mycyś «тс.», болг. мъ́ка, м. мака, схв. мука, слн. múka, стсл. мѫка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́че́ний
«втомлений, зморений»
му́ченик
му́чеництво
му́ченичний
«болісний, тяжкий»
му́чень
«мученик»
мучи́лище
«застінок»
му́чилник
«мучитель»
мучи́тель
мучи́тельний
«тс.»
мучи́тельство
му́чити
му́читися
му́чіний
«тяжко зароблений»
му́чно
«тяжко»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́ка | білоруська |
| мъ́ка | болгарська |
| mučic «мучити» | верхньолужицька |
| мука | давньоруська |
| mánkyti «м’яти» | литовська |
| мака | македонська |
| mycyś «тс.» | нижньолужицька |
| męka | польська |
| *mǫka «мука» | праслов’янська |
| му́ка | російська |
| м | сербохорватська |
| muka | словацька |
| múka | словенська |
| мѫка | старослов’янська |
| muka | чеська |
| mǫka «борошно» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України