МУЧАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
мука́ «борошно»
псл. mǫka «мука», пов’язане чергуванням голосних з mękъkъ «м’який»;
споріднене з лит. mìnkyti «м’яти, місити (тісто)», двн. mengen «мішати», гр. μάσσω «мну, перемішую»;
іє. *menk«м’яти»;
р. бр. мука́, др. мука, п. mąka, ч. mouka, слц. múka, вл. нл. muka, полаб. mȏka, болг. [мъ́чник] «мучний ящик», схв. [му́ка], слн. móka, стсл. мѫка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
муки́ця
«тс.»
муціне́й
«борошняний»
му́ча́нка
«вид страви; сорт сипких груш Г; соус з борошна О»
муча́р
«виробник муки; продавець муки»
мучи́на
«крохмаль»
мучи́нити
«посипати мукою»
мучи́стий
мучи́ця
«мука»
му́чка
«борошно з домішками для посипання випічки»
мучний
мучни́к
«жолобок, по якому йде мука з-під жорна; шухляда, в яку падає мука з-під каменя»
мучни́стий
мучни́ця
«отвір для муки під жорном»
мучня́к
«Asopia farinalis»
(ент.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мука́ | білоруська |
| мъ́чник «мучний ящик» | болгарська |
| muka | верхньолужицька |
| μάσσω «мну, перемішую» | грецька |
| mengen «мішати» | давньоверхньонімецька |
| мука | давньоруська |
| mìnkyti «м’яти, місити (тісто)» | литовська |
| muka | нижньолужицька |
| mȏka | полабська |
| mąka | польська |
| mǫka «мука» | праслов’янська |
| мука́ | російська |
| му́ка | сербохорватська |
| múka | словацька |
| móka | словенська |
| мѫка | старослов’янська |
| mouka | чеська |
| mękъkъ «м’який» | ? |
| *menk «м’яти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України