МУТАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
мута́ція «зміна спадкових ознак»
інтернаціональний термін, утворений від лат. mutātio «зміна», пов’язаного з mutāre «змінювати, переробляти», спорідненим з дінд. mḗthati, mitháti «змінює, чергується», гот. maidjan «змінювати», лтс. miêtus «зміна», псл. mьstiti, укр. мсти́ти;
р. болг. мута́ция, бр. мута́цыя, п. mutacja, ч. mutace, слц. mutácia, м. ехв. мута́циjа, слн. mutácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мута́нт
«організм, що виник унаслідок мутації»
мутаці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мута́цыя | білоруська |
| мута́ция | болгарська |
| maidjan «змінювати» | готська |
| mḗthati | давньоіндійська |
| mutātio «зміна» | латинська |
| miêtus «зміна» | латиська |
| мута́циjа | македонська |
| mutacja | польська |
| mьstiti | праслов’янська |
| мута́ция | російська |
| mutácia | словацька |
| mutácija | словенська |
| мсти́ти | українська |
| mutace | чеська |
| mutāre «змінювати, переробляти» | ? |
| mitháti «змінює, чергується» | ? |
| мута́циjа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України