МУСУЛЬМАНСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
мусульма́нин «магометанин»
через посередництво тюркських і перської мов (пор. тат. мусулман «благовірний, мусульманин; татарин», тур. müslüman (müslim) «мусульманин», перс. muslimān «відданий ісламу») запозичено з арабської;
ар. muslim «віддані ісламу», пов’язане з áslama «він підкорений, відданий», salima «залишатись цілим, рятуватися»;
р. мусульма́нин, бр. мусульма́нін, п. muzułmanin, ч. musulman, слц. muzulman, болг. мюсюлма́нин, м. муслима́н, схв. муслùмāн, слн. muslimán;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мусульманство
«іслам»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| muslim «віддані ісламу» | арабська |
| мусульма́нін | білоруська |
| мюсюлма́нин | болгарська |
| муслима́н | македонська |
| muslimān «відданий ісламу» | перська |
| muzułmanin | польська |
| мусульма́нин | російська |
| муслùмāн | сербохорватська |
| muzulman | словацька |
| muslimán | словенська |
| musulman | чеська |
| áslama «він підкорений, відданий» | ? |
| salima «залишатись цілим, рятуватися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України