МУСКУС — ЕТИМОЛОГІЯ
му́скус «пахуча речовина рослинного або тваринного походження»
р.-цсл. мъскγсъ мьскγсъ;
запозичення з латинської мови;
лат. muscus походить від гр. μόσχοs, яке зводиться до перс. mušk «мускус», спорідненого з дінд. muṣkáḥ «сім’яне яєчко» (› «рідина з сумки мускусної тварини»), пов’язаним a muḥ «миша», що відповідає лат. mūs «тс.», укр. ми́ша;
думка про запозичення перс. mušk з давньоіндійської мови (CIC2 565; Фасмер III 16; Преобр. І 571; Walde–Hofm. II 134; Frisk II 260) недостатньо обґрунтована;
р. бр. болг. му́скус, ч. mošus, слц. muskus, móšus, м. миск, схв. мускус, мо́шус, слн. móšek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́скусний
му́скусовий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́скус | білоруська |
| му́скус | болгарська |
| μόσχοs | грецька |
| muṣkáḥ «сім’яне яєчко» (› «рідина з сумки мускусної тварини») | давньоіндійська |
| muscus | латинська |
| mūs «тс.» | латинська |
| миск | македонська |
| mušk «мускус» | перська |
| mušk | перська |
| му́скус | російська |
| мъскγсъ | русько-церковнослов’янська |
| мускус | сербохорватська |
| muskus | словацька |
| móšus | словацька |
| móšek | словенська |
| ми́ша | українська |
| мо́шус | українська |
| mošus | чеська |
| muḥ «миша» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України