МУРІГ — ЕТИМОЛОГІЯ
мура́ва́ «моріг, молода трава; [мох МСБГ]»
псл. murava, можливо, пов’язане з укр. морі́г, [мурі́г], р. [мур] «лучна трава»;
споріднене з лит. mauraĩ «ряска, зелень», mùrti «розмочуватися», лтс. maũr «мурава, газон»;
р. бр. мурава́, др. мурава, п. murawa, болг. мора́ва, [мура́ва], схв. мỳрава (бот.) «скорзонера, Scorzonera», слн. murava «низька, м’яка трава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мура́вистий
«покритий муравою»
муравни́к
«тс.»
мурови́на
«мурава»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мурава́ | білоруська |
| мора́ва | болгарська |
| мурава | давньоруська |
| maũr «мурава, газон» | латиська |
| mauraĩ «ряска, зелень» | литовська |
| murawa | польська |
| murava | праслов’янська |
| мур «лучна трава» | російська |
| мурава́ | російська |
| мỳрава «скорзонера, Scorzonera» (бот.) | сербохорватська |
| murava «низька, м’яка трава» | словенська |
| морі́г | українська |
| мура́ва | українська |
| мурі́г | ? |
| mùrti «розмочуватися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України