МУРІВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

мурівка «ластівка міська, Delichon» (орн.)

похідне утворення від мур;
назва зумовлена місцем гніздування птаха;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мур ?

мур «кам’яна або цегляна стіна; огорожа; [кам’яний будинок Ж; опалювальні споруди в хаті (піч, грубка, плита) Корз]»

через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. mūre походить від лат. mūrus (‹*moiros) «стіна», пов’язаного з moenia (‹*moini-) «вал; бастіон; больверк» і спорідненого з дангл. mœre «межа; область»;
р. [мур] «кам’яна стіна», бр. мур, п. ч. mur, слц. múr, вл. нл. murja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

замуро́вувати «закладати» (напр., стіну)
мора́вка «мурована будівля»
моур «кам’яна огорожа» (148!)
мура́вщик «муляр»
мура́ль «тс.»
мури́вля «кам’яна або цегляна робота»
муривщик «муляр»
му́рик «ластівка, що ліпить гніздо на стіні»
мури́на «залишок від кам’яної споруди»
мурі́вка «тс.»
мурівчик
мурі́вщик
му́рни́к «тс.»
муро́ванець «бруківка»
мурова́ниця «кам’яний будинок»
мурова́нка «мурована криниця; шосе; процес мурування»
мурува́ти
обмурі́вка «обмазування глиною, обкладання вогнетривким матеріалом»
ому́рати «обмурувати»
передму́рря «огорожа; оплот»
пі́дмур «фундамент, основа будови»
підму́р'я «тс.»
підмурі́вок
підмуро́вка
пі́дму́рок
примуро́вувати
при́мурок «карниз (у грубки); кам’яна прибудова»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мур білоруська
murja верхньолужицька
mœre «межа; область» давньоанглійська
mūrus «стіна» (‹*moiros) латинська
murja нижньолужицька
mur польська
мур «кам’яна стіна» російська
mūre середньоверхньнімецька
múr словацька
mur чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України