МУРКАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́ркати «неясно говорити, бурмотіти»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до му́ркати;
р. [мы́ркать] «верзти нісенітницю», бр. мыркаць «співати про себе, бурмотіти», п. [myrknąć] «пробурмотіти», ч. mručeti «бурчати; буркотіти», слц. mručať «муркотіти; бурмотати», вл. mórkotać «бурчати», болг., мръ́кам «неясно говорити, мимрити; муркотіти (про кішку)», схв. мрњкати «бурмотіти, бурчати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́рка́ч
«буркотун»
миркота́ти
мирча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мыркаць «співати про себе, бурмотіти» | білоруська |
| мръ́кам «неясно говорити, мимрити; муркотіти (про кішку)» | болгарська |
| mórkotać «бурчати» | верхньолужицька |
| myrknąć «пробурмотіти» | польська |
| мы́ркать «верзти нісенітницю» | російська |
| мрњкати «бурмотіти, бурчати» | сербохорватська |
| mručať «муркотіти; бурмотати» | словацька |
| mručeti «бурчати; буркотіти» | чеська |
| му́ркати | ? |
мру́кати «муркотіти, воркотіти»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. mruknąć «буркнути; промуркотати», mruk «буркотун, мовчун» відповідає укр. му́ркати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мрук
«буркотун, буркотлива людина»
мру́ка
«воркіт»
мрукли́вий
«буркотливий; похмурий»
мрукоті́ти
мрумру́кати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mruknąć «буркнути; промуркотати» | польська |
| му́ркати | українська |
| mruk «буркотун, мовчун» | ? |
мур-мур (вигук, що передає муркотання кота)
звуконаслідування, наявне також в інших мовах: нвн. murmeln «бурмотіти», лат. murmurāre «тс.», тюрк. myrla- «муркотіти, бурмотіти»;
р. мурмур, мурлы́кать, бр. мурлы́каць, п. mruczeć, ч. mruceti «ричати; бурчати; муркотіти», слц. mručať «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мормоні́ти
«бурчати; мурмотати»
мумрину́ти
«промимрити»
мумрита́ти
«бурмотати, мимрити»
мурк
му́ркати
му́ркіт
«муркання»
мурко́
муркота́ти
муркотило
«буркотун»
муркоті́й
«ТС.»
муркоті́ти
муркотня́
мурли́кати
мурлу́
мурмота́ти
мурмоті́ти
мурника́ти
«тс.»
мурча́ти
«муркотати (про тварин); бурчати (про людину)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мурлы́каць | білоруська |
| murmurāre «тс.» | латинська |
| murmeln «бурмотіти» | нововерхньонімецька |
| mruczeć | польська |
| мурмур | російська |
| mručať «тс.» | словацька |
| myrla- «муркотіти, бурмотіти» | тюркські |
| мурлы́кать | українська |
| mruceti «ричати; бурчати; муркотіти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України