МУРАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
му́ля́р «каменяр, майстер мурування»
запозичення з польської мови;
п. mularz, як і ч. [mulař], вл. muler «тс.», виникло внаслідок дисиміляції з давнішого murarz «тс.», що походить від свн. murære «тс.», пов’язаного з mūre «стіна, мур», яке зводиться до лат. mūrus «тс.»;
бр. му́ляр, ст. мураль, мураръ (1494, 1514);
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́лір
«тс.»
муля́рка
«жінкакаменяр; мулярська робота; (ент.) бджола-каменяр, Anthophora parietina»
муля́рство
«ремесло муляра»
мулярчу́к
«учень муляра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́ляр | білоруська |
| muler «тс.» | верхньолужицька |
| mūrus «тс.» | латинська |
| mularz | польська |
| murære «тс.» | середньоверхньнімецька |
| мураръ (1494, 1514) | українська |
| mulař | чеська |
| murarz «тс.» | ? |
| mūre «стіна, мур» | ? |
| мураль | ? |
мур «кам’яна або цегляна стіна; огорожа; [кам’яний будинок Ж; опалювальні споруди в хаті (піч, грубка, плита) Корз]»
через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. mūre походить від лат. mūrus (‹*moiros) «стіна», пов’язаного з moenia (‹*moini-) «вал; бастіон; больверк» і спорідненого з дангл. mœre «межа; область»;
р. [мур] «кам’яна стіна», бр. мур, п. ч. mur, слц. múr, вл. нл. murja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замуро́вувати
«закладати»
(напр., стіну)
мора́вка
«мурована будівля»
моур
«кам’яна огорожа»
(148!)
мура́вщик
«муляр»
мура́ль
«тс.»
мури́вля
«кам’яна або цегляна робота»
муривщик
«муляр»
му́рик
«ластівка, що ліпить гніздо на стіні»
мури́на
«залишок від кам’яної споруди»
мурі́вка
«тс.»
мурівчик
мурі́вщик
му́рни́к
«тс.»
муро́ванець
«бруківка»
мурова́ниця
«кам’яний будинок»
мурова́нка
«мурована криниця; шосе; процес мурування»
мурува́ти
обмурі́вка
«обмазування глиною, обкладання вогнетривким матеріалом»
ому́рати
«обмурувати»
передму́рря
«огорожа; оплот»
пі́дмур
«фундамент, основа будови»
підму́р'я
«тс.»
підмурі́вок
підмуро́вка
пі́дму́рок
примуро́вувати
при́мурок
«карниз (у грубки); кам’яна прибудова»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мур | білоруська |
| murja | верхньолужицька |
| mœre «межа; область» | давньоанглійська |
| mūrus «стіна» (‹*moiros) | латинська |
| murja | нижньолужицька |
| mur | польська |
| мур «кам’яна стіна» | російська |
| mūre | середньоверхньнімецька |
| múr | словацька |
| mur | чеська |
мурава́ «мурашня» (зб.)
псл. *morv-j-;
споріднене з ав. maoirῑ(š), ірл. moirb, дісл. maurr, дінд. vamrῑ, vamráḥ, лат. formica ‹ *mormi(ca) «тс.»;
іє. *mоrṷі;
др. *моровзмінилось у мурав-, очевидно, під впливом мурава́ «моріг»;
р. мураве́й, [мураве́ль], бр. мура́шка, п. mrówka, ч. mravenec, слц. mravec, вл. mrowja, нл. mroja, полаб. morvĕ, болг. мра́ва, [мра́вка], м. мрава, схв. мрȃв, слн. mrávlja, стсл. мравии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маранди́ль
«мурашка»
мораве́й
мора́ль
моранде́ль
моранди́ль
мора́ха
мора́шка
мра́чка
мурав
«тс.»
мура́в'їний
мура́в'яний
мураве́й
мураве́ль
мураве́льний
«мурашиний»
мурави́й
мурави́ний
мурави́ця
«мурашня»
(зб.)
мурави́ще
«мурашник»
мураві́ння
мура́віч
мура́вка
муравли́ний
муравли́ння
муравли́сько
муравли́ще
муравлю́ха
«мурашиний лев»
муравля́к
«тс.»
муравля́р
«мурашкоїд, Myrmecophaga»
(зоол.)
мура́вник
муравча́ний
мураге́ль
мура́йка
мура́ль
муральовий
муранде́ль
муранди́ль
муранді́й
муранділь
мура́нин
мура́х
«тс.»
мура́ха
«те.; мурашиний лев, Myrme(co)leon formiearius L. Ж»
мурашва́ (зб.) «мурашня»
мураши́ний
мура́шка
мурашко́вина
«тс.»
мура́шни́к
мурашня́ (зб.)
муращо́к
«мурашка О; велика лісова мурашка Ж»
мурва́нь
«мурашка»
мурма́нька
мурма́ньчий
муря́вка
муряндже́й
муря́нка
мурянча́ний
муря́нчачий
муря́нчий
«тс.»
муря́ньок
муря́х
муря́шок
«ТС.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| maoirῑ(š) | авестійська |
| мура́шка | білоруська |
| мра́ва | болгарська |
| mrowja | верхньолужицька |
| vamrῑ | давньоіндійська |
| maurr | давньоісландська |
| *моровзмінилось | давньоруська |
| moirb | ірландська |
| formica ‹ *mormi(ca) «тс.» | латинська |
| мрава | македонська |
| mroja | нижньолужицька |
| morvĕ | полабська |
| mrówka | польська |
| *morv-j- | праслов’янська |
| мураве́й | російська |
| мрȃв | сербохорватська |
| mrávlja | словенська |
| мравии | старослов’янська |
| мураве́ль | українська |
| мра́вка | українська |
| mravenec | чеська |
| cлц. mravec | чеська |
| vamráḥ | ? |
| *mоrṷі | ? |
| мурава́ «моріг» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України