МУНІЦИПАЛІТЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
муніципа́льний «який стосується муніципалітету; пов’язаний з місцевим самоуправлінням»
запозичення з французької мови;
фр. municipal «муніципальний», як і англ. municipal, походить від лат. mūnicipālis «тс.», пов’язаного з mūnicipium «муніципальне місто», mūniceps «громадянин муніципального міста; земляк», утвореними з основ слів mūnus «обов’язок, служба; посада», спорідненого з псл. měna, укр. мі́на, і capere (перфект cēpῑ) «брати, одержувати», спорідненого з гр. κάπτω «хапаю», алб. kap «схоплюю», лтс. kàmp(j)u, kàmpt «тс.»;
р. муниципа́льный, бр. муніцыпа́льны, п. municypalny, ч. municipální, слц. municipálny, болг. муниципа́лен, схв. мўниципāлан, слн. municipálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
муніципаліза́ція
«передача державою приватного майна у розпорядження органів самоуправління»
муніципалізува́ти
«проводити муніципалізацію»
муніципаліте́т
«орган міського або сільського самоуправління в деяких країнах»
муніци́пій
«місто з правом самоуправління (у давньоримській державі)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kap «схоплюю» | албанська |
| municipal | англійська |
| муніцыпа́льны | білоруська |
| муниципа́лен | болгарська |
| κάπτω «хапаю» | грецька |
| mūnicipālis «тс.» | латинська |
| kàmp(j)u | латиська |
| municypalny | польська |
| měna | праслов’янська |
| муниципа́льный | російська |
| м | сербохорватська |
| municipálny | словацька |
| municipálen | словенська |
| мі́на | українська |
| municipal «муніципальний» | французька |
| municipální | чеська |
| mūnicipium «муніципальне місто» | ? |
| mūniceps «громадянин муніципального міста; земляк» | ? |
| mūnus «обов’язок, служба; посада» | ? |
| capere «брати, одержувати» (перфект cēpῑ) | ? |
| kàmpt «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України